|
Бамангвато
Бамангвато — бантуське плем'я, що належить до народу тсвана, який складає основну частину населення Ботсвани. Центром ареалу бамангвато у Ботсвані є місто Серове. На чолі племені стоїть спадковий правитель з титулом kgôsi (король чи верховний вождь) (теперішній kgôsi Ян а Серетсе з 2008 року займає пост президента Ботсвани). Рання історіяНа початку XIX століття бамангвато проживали в районі на південний схід від озера Нгамі. У 30-их — 40-их роках XIX століття в результаті династичної суперечки частина племені під іменем батавана мігрувала в район на схід від Нгамі під предводительством Моремі, де заснувала поселення Лечулатебе (названо на честь їхнього вождя Лечулатебе «Володаря озера», сина Моремі). Інша частина бамангвато на чолі з kgôsi Кхамою II залишилась на старому місці. Його спадкоємець Секгома I (1835—1857) успішно відбив вторгнення макололо й матабеле, надовго встановивши мирне існування племені. За нього столиця бамангвато Шошонг стала найбільш людним торговим центром на південь від Замбезі. Цей правитель був противником поширення християнства серед його племені. Секгома I відомий, зокрема, тим, що ворожо сприйняв експедицію до його земель відомого місіонера й дослідника Африки Девіда Лівінгстона й усіляко йому протидіяв (про що писав сам Лівінгстон). Сини Секгоми I, Кхама III і Кхамане, прийнявши християнство, вступили у протиборство з батьком, що спричинило тривалу міжусобицю, що завершилась 1875 року воцарінням Кхамы III. Новий kgôsi зрештою навів лад у народі порядок і безпеку, а також заборонив продаж спиртного. Невдовзі населення столиці, яке сильно скоротилось через міжусобиці, хвороби з гарячкою й надмірне п'янство, збільшилось втричі. Під британським протекторатомКороль (kgôsi) бамангвато Кхама III (1875—1923) володів територією фактично усієї сучасної Ботсвани. Кхама був союзником британців, які в той час ворогували з бурськими республіками (Трансвааль та Оранжева Вільна держава) й королівствами племен шона і ндебеле. 1885 року Кхама III разом із вождями інших племен тсвана звернувся до Великої Британії з проханням про захист, і 31 березня 1885 року було встановлено британський протекторат над землям тсвана, які отримали назву Бечуаналенд. Англійці цілковито підпорядкували колоніальній адміністрації управління племенами Бечуаналенду, в тому числі й племенем бамангвато, вони затверджували на посадах племінних вождів (королів) і могли у будь-який момент усунути їх від влади й навіть вислати з племені. 1933 року колоніальна адміністрація усунула від влади й вислала з країни вождя—регента Чекеді Кхаму за те, що він наказав висікти одного європейця, якого було звинувачено у зґвалтуванні місцевих дівчат. Однак того ж року його відновили у повноваженнях після публічних вибачень перед англійською владою та обіцянки не чинити так надалі. 1949 року kgôsi Серетсе Кхама повернувся з Оксфорду, щоб стати до управління племенем. Однак колоніальна влада відмовилась визнавати його королем та навіть заборонила йому проживати в резерваті Бамангвато з тієї причини, що Серетсе був одружений з англійкою (Рут Вільямс). Цей факт порушував заборону на змішані шлюби між європейцями та місцевим населенням, що було однією з основ політики расової дискримінації. Плем'я вирішило визнати Серетсе королем, а жінки бамангвато влаштували церемонію привітання своєї білої королеви. Однак англійська влада була непохитною. Королем було призначено Кеабоку Кхамане, а Серетсе Кхама відмовився від своїх претензій на титул kgôsikgolo тільки 1956 року, коли почав балотуватись до місцевої ради Бечуаналенду. Правителі племені (Kgôsikgolo)
Джерела
|
||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
