uk %D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%85%D0%B0 %D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9 %D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Балабуха Андрій Дмитрович
Балабуха Андрій Дмитрович
Андрей Дмитриевич Балабуха
Народився	10 квітня 1947; Ленінград, Санкт-Петербург, СССР
Помер	2 грудня 2021 (74 роки)
Країна	СРСР; Росія
Національність	СРСР → Росія
Діяльність	прозаїк, критик
Сфера роботи	наукова фантастика, літературна критика, редагування і науково-фантастична літератураd
Мова творів	російська
Жанр	Фантастика
	Сайт: balaboukha.narod.ru
	Балабуха Андрій Дмитрович у Вікісховищі

Андрій Дмитрович Балабуха (10 квітня 1947, Ленінград — 2 грудня 2021) — російський письменник-фантаст і критик. Працював топографом, інженером-проектувальником. Друкуватися почав з 1966 року, з 1974 року — професійний письменник, з 1988 року — член Спілки письменників СРСР.

Перший виступ в фантастиці — участь в колективній радіовиставі ленінградських письменників-фантастів «Час кристалів говорити» (1966), перша сольна публікація — «Апендикс» (1968). З 1970 року виступає також в галузі літературної критики, автор статей, оглядів, передмов до фантастичних творів (ряд робіт написаний у співавторстві з Є. Брандісом, А. Брітіковим, Вл. Дмитриєвським). Відомий також своїми перекладами фантастичних творів західних авторів, а також науково-художніми нарисами і есе, написаних в жанрі фолк-хісторі.

Навчався в ЛІТО Бориса Стругацького з багатьма петербурзькими письменниками. Зокрема, Михайлом Веллером.

Премії та нагороди

1992 року, Лауреат премії ім. І. Єфремова за загальний внесок у вітчизняну фантастику. Вручалася в рамках XI фестивалю «Аеліта»
1993, Літературної премії ім. А. Р. Бєляєва за серію критичних статей про англо-американських письменників-фантастів
2006, Бєляєвська премія за науково-художню книгу "Коли брешуть підручники історії. Минуле, якого не було "