Багатогорбкозубі

? †Багатогорбкозубі Час існування: Тріасовий період-олігоцен 168–35 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
Реконструкція Catopsbaatar
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Ссавці (Mammalia) Підклас: Theriiformes Інфраклас: Алотерії (Allotheria) Ряд: †Багатогорбкозубі (Multituberculata) Cope, 1884
Підряди
Plagiaulacida Cimolodonta
Посилання
Вікісховище: Multituberculata Віківиди: Multituberculata EOL: 4471922 Fossilworks: 39779

Багатогорбкозу́бі, багатогорбкуваті (Multituberculata) — вимерлий ряд невеликих (найбільші досягали розмірів бобра) однопрохідних рослиноїдних ссавців.

Багатогорбкозубі мали два-три передньозадні ряди горбків на жуйній поверхні кутніх зубів, різці, схожі на різці гризунів, воронячі кістки в плечовому поясі (таку будову зубів мають й Хараміїди).

Багатогорбкозубі відомі з верхнього тріасу Південної Африки, юри Європи і Північної Америки, крейди і палеоцену Північної Америки, Європи і Азії — всього близько 30 родів.

Багатогорбкозубі були яйцеживородними, як і їх сучасний нащадок качконіс, який у молодому віці має 10 багатогорбкових кутніх зубів. Пов'язана з рослиноїдністю багатогорбковість зубів відома також у деяких плацентарних ссавців, що вказує на явище паралельної екологічної спеціалізації в групах тварин різних часів.

Опис

Скелет катопсбаатара

Анатомія черепа і зубів у багатогорбкувтих була зовні схожа на анатомію сучасних гризунів, таких як миші та щури: щічні зуби відокремлені від долотоподібних передніх зубів широким беззубим проміжком (діастемою). На відміну від гризунів, у яких зуби постійно ростуть, у багатогорбкозубих відбувалася заміна зубів, характерна для більшості ссавців (хоча принаймні у деяких видів нижні різці продовжували прорізуватися ще довго після закриття кореня)[1].

Будова тазу у Multituberculata дозволяє припустити, що вони народжували крихітних безпорадних, недорозвинених дитинчат, аналогічно сучасним сумчастим, таким як кенгуру[2][1]. Однак дослідження 2022 року показало, що вони, можливо, насправді мали довгий період вагітності, як і плацентарні ссавці[3].

Примітки

1. Kielan-Jaworowska, Zofia; Cifelli, Richard L.; Luo, Zhe-Xi; Cifelli, Richard L. (2004). Mammals from the age of dinosaurs: origins, evolution, and structure. New York: Columbia University Press. ISBN 978-0-231-11918-4.
2. Weil, Anne (7 червня 1997). Introduction to Multituberculates. The “Lost Tribe” of Mammals. ucmp.berkeley.edu (англійською) . University of California Museum of Paleontology. Процитовано 12 січня 2024.
3. Urton, James (2022). New study challenges old views on what’s ‘primitive’ in mammalian reproduction. UW News (англ.). Процитовано 12 січня 2024.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Портал «Біологія»