Баби нових народять

Маршал Жуков, якому найчастіше приписують фразу

«Баби нових народять», або «баби ще нарожають» (рос. бабы новых нарожают, бабы ещё нарожают) — російська крилата фраза, що характеризує ставлення воєначальників до цінності людського життя[1], її найчастіше приписують маршалу Жукову[2](Такі висловлювання приписують Наполеону, ще напочатку 19 століття. Як він сказав про “гарматне м'ясо, яке не варте нічого, а баби нових родять“.).

Історія

Походження

Висловлювання ввійшло у російський мовний вжиток у період Російсько-японської війни[3]. Одна з перших згадок фрази зустрічається в хроніці «Страдні дні Порт-Артура» (1906), приписана князю Павлу Петровичу Ухтомському, який служив контр-адміралом. Наведена така розмова армійського полковника з Ухтомським:

Полковник запитав, чи вийде наш флот до бухти Цзіньчжоу^[en] у тому випадку, якщо з північної армії прибуде до нас допомога, яка повинна буде пробиватися Кіньчжоуським перешийком <…>. — Ні. — Чому ж ні? — гарячкував полковник, — адже це означає дати можливість побити зайвий полк, бригаду, а то й цілу дивізію! Зайві жертви. Адмірал відповів, що така втрата для нього нічого не означає. Дивізія — це 16 000 чоловік, а як статистика показує, російські жінки народжують цю кількість дітей протягом двох тижнів; отже, шкода поповниться скоро… — Якщо ж, — закінчив адмірал свої докази, — при цьому загине навіть один канонерський човен, його вже народити не можна: на будівництво його знадобляться роки… Оригінальний текст (рос.) [ Полковник спросил, <…> выйдет ли наш флот к бухте Киньчжоу в том случае, если из северной армии прибудет к нам помощь, которая должна будет пробиваться Киньчжоуским перешейком <…>. — Нет. — Почему же нет? — горячился полковник, — ведь это значит дать возможность избить лишний наш полк, бригаду, а то и целую дивизию! Лишние жертвы. Адмирал ответил, что такая потеря для него ничего не значит. Дивизия — это 16 000 человек, а как статистика показывает, русские женщины рождают это количество детей в течение двух недель; следовательно, урон восполнится скоро… — Если же, — закончил адмирал свои доводы, — при этом погибнет даже одна канонерская лодка, её уж родить нельзя — на постройку её потребуются годы…[4] ] Помилка: {{Lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога)

Радянський період

У радянський період висловлювання циркулювало в російській літературі без згадки будь-яких історичних особистостей (див.[5][6][7][8][9]) і було у вживанні ще до Другої світової війни. Так, в оповіданні письменника Олександра Місюрєва «Бергали» (1936) про гірничих робітників з Алтаю згадується таке:

Пани офіцери нашими шкурами не дорожать. Напередодні взялися ми кріплення робити, а штейгер кричить:  — Такі-сякі, довбайте руду, плювати, якщо обвалиться, вашого брата багато, баби ще нарожають… Оригінальний текст (рос.) [ Господа офицеры нашими шкурами не дорожат. Намедни взялись мы крепи уделывать, а штейгер вопит:  — Такие-сякие, долбите руду, плевать, коль обвалится, вашего брата много, бабы ещё нарожают…[7] ] Помилка: {{Lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога)

Посилання на Жукова

Вислів «баби нових народять» із посиланням на маршала Жукова вперше з'явився в літературі 1996 року з подачі російського журналіста Максима Соколова, а потім був популяризований Михайлом Веллером, Олександром Бушковим та іншими російськими письменниками. Соколов працював журналістом видання «Комерсант» та опублікував статтю до 100-річчя маршала Жукова, яку пізніше включили до його збірки історичної публіцистики. Стаття містить таке твердження:

Наполеон, — говорилося тут, виходив з того, що гарматне м'ясо, chair a canon, не варте нічого або майже нічого. <…> Жуков у цьому сенсі не був геніальнішим, ніж Наполеон, бо проблема заощадження своїх солдатів була відкинута ним у принципі — «війна все спише», а рівно баби нових народять. Оригінальний текст (рос.) Наполеон, — говорилось здесь, исходил из того, что пушечное мясо, chair a canon, не стоит ничего или почти ничего. <…> Жуков в этом смысле не был более гениален, чем Наполеон, ибо проблема сбережения своих солдат была отброшена им в принципе — «война всё спишет», а ровно бабы новых нарожают[10].

Російсько-українська війна

Під час Російсько-української війни вираз набув нового поширення та став характеризувати ставлення Російської Федерації до своєї армії[11][12][13].

Див. також

• Чорнопіджачники

Примітки

1. Душенко, 2020
2. Норин, 2020, с. 13.
3. Душенко, 2020, cc. 116—117.
4. Ларенко, 1906, с. 170.
5. Вайнер & Вайнер, 1983.
6. Крон, 1965.
7. Мисюрев, 1936.
8. Сергеев-Ценский, 1936.
9. Меньшиков, 1931.
10. Соколов, 1996, с. 11.
11. "Баби вже не народять", або Як Україна продовжує демілітаризувати російську армію. 24 Канал (укр.). Процитовано 22 вересня 2022.
12. Генерал: у РФ достатньо ресурсів для ведення тривалої війни проти України, питання - в ефективності. www.unian.ua (укр.). Процитовано 22 вересня 2022.
13. Степова, Олена (28 травня 2021). Олена Степова: Баби ще народять: тепер в ОРДЛО все, як в Росії. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 22 вересня 2022.

Література

• Вайнер А., Вайнер Г. Карский рейд. — Москва : Детская литература, 1983.
• Душенко К. «Одна ночь Парижа», или «Бабы еще нарожают». — Вестник культурологии. — 2020. — № 4(95). — С. 115—129. — ISSN 2658-3291.
• Крон А. Дом и корабль. — Роман-газета. — 1965. — № 17(341). — С. 1—110.
• Ларенко П.Н. Страдные дни Порт-Артура: Хроника военных событий и жизни в осажденной крепости c 26 января 1904 г. по 9-е января 1905 г. По дневнику мирного жителя и рассказам защитников крепости: в 2 ч. — СПб., 1906. — Т. 1.
• Меньшиков Я. Тени свершений. — Утверждения. — 1931. — № 1. — С. 41—46.
• Мисюрев А. Бергалы. — Сибирские огни. — 1936. — № 3. — С. 41—53.
• Норин Е. (28 квітня 2020). «Бабы новых нарожают»: откуда эта фраза и почему её приписывают Жукову. Журнал «Warhead». Процитовано 8 січня 2022.
• Соколов М. (30 листопада 1996). Бей, барабан, и военная флейта громко свисти на манер снегиря. Коммерсантъ. Процитовано 8 січня 2022.
• Сергеев-Ценский С. Массы, машины, стихии. Роман. Вторая часть трилогии "Слово о полках царских". — М. : Государственное издательство "Художественная литература", 1936.