Бабичі (Люблінське воєводство)
Бабичі[2][3] (давнє Полонково[2], пол. Babice) — село в Польщі, у гміні Обша Білгорайського повіту Люблінського воєводства. Населення — 954 особи (2011[1]). ІсторіяЗа податковим реєстром 1508 року село було у власності Андрія Отовича. 1565 року вперше згадується православна церква в селі[2]. За податковим реєстром 1589 року село входило до Замховенського староства Перемишльської землі Руського воєводства, у селі було 10,5 ланів (коло 260 га) оброблюваної землі та ще 1/4 церковного лану і піп (отже, була церква)[4]. За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою[5]. У 1921 році село входило до складу гміни Бабичі Білгорайського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[6]. За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 145 будинків та 830 мешканців, з них[6]:
У 1943 році в селі налічувалося 1247 українців, 313 поляків і 18 німців[3]. У 1944—1946 роках у селі діяла українська школа[7]. У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства. НаселенняДемографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:
ОсобистостіНародилися
Примітки
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Бабичі (Люблінське воєводство)
|