Ахмед аш-Шараа
Ахмед аш-Шараа, також відомий як Ахмед аль-Шараа та Абу Мухаммад аль-Джулані (араб. أحمد حسين الشرع, нар. 29 жовтня 1982) — сирійський та іракський військовий діяч, військовий амір Хаят Тахрір аш-Шам. Засновник і з 2012 по 2016 роки лідером Фронту ан-Нусра, який Рада Безпеки ООН визнала терористичною організацією. З грудня 2024 року є де-факто лідером Сирії, а 29 січня 2025 року оголошеним Президентом Сирії на перехідний період[4]. БіографіяВід народження носив ім'я Ахмад Хусейн аш-Шараа. Походить з села Аль-Рафід, що в провінції Ель-Кунейтра, на Голанських висотах. Батько — відомий на Близькому сході діяч нафтопромисловості, автор книжок про нафтовидобування та нафтопереробну промисловість. Мати — вчителька географії. Під час війни в Іраку (2003—2011) став послідовником Абу Мусаба аз-Заркаві, відомого діяча джихадистського руху, йорданця за походженням. Був заарештований американцями та утримувався у таборі Букка. Вийшов на волю у 2008 р. Був одним із засновників організації «Ісламська держава Іраку». За наказом цієї організації був відправлений до Сирії, для організації дочірньої структури. У 2012 р. сформував організацію Джабгат ан-Нусра, яка швидко поглинула цілу низку джихадистських груп та зайняла панівні позиції серед повстанців-салафітів. Невдовзі, через конфлікт Ісламської держави Іраку та Леванту з Аль-Каїдою, аль-Джулані відмовився підпорядковуватися ІДІЛу та приносити присягу (баят) Абу Бакру аль-Багдаді. Він очолив самостійну організацію Джабгат ан-Нусра (філіал Аль-Каїди в Сирії), яка воювала одразу на кілька фронтів, зокрема і проти ІДІЛу. У 2017 році аль-Джулані став військовим аміром нової організації Хаят Тахрір аш-Шам, яка виникла шляхом злиття низки джихадистських угрупувань. Після падіння режиму Асада![]() Наприкінці листопада 2024 року очолив масштабний наступ антиурядових сил, який закінчився перемогою і падінням режиму Башара Асада[5]. Після повалення режиму Асада Ахмед аш-Шараа є фактичним лідером Сирії[6]. 12 грудня Шараа зустрівся з турецькими чиновниками, прийнявши першу іноземну дипломатичну делегацію після повалення Асада[7]. 20 грудня Шараа заявив групі журналістів, що ХТШ продовжить дотримуватися угоди про розподіл сил між Ізраїлем і Сирією[en] 1974 року, яка поклала край війні Судного дня[8]. 29 грудня в інтерв'ю телеканалу «Аль-Арабія» Шараа заявив, що, за його очікуваннями, процес написання нової Конституції Сирії[en] займе два-три роки, а вибори повинні відбутися через чотири роки[9]. 30 грудня 2024 року відбулася зустріч в Дамаску міністра закордонних справ України Андрія Сибіги з керівництвом сирійської адміністрації — її лідером Ахмедом аш-Шараа, Прем'єр-міністром Мохаммадом аль-Баширом і міністром закордонних справ Асадом Хасаном аш-Шейбані. В ході зустрічі Андрій Сибіга привітав сирійський народ із перемогою Революції, зазначивши, що це історичний момент для Сирії, який дає велику надію на відродження після багатьох років страждань[10]. 29 січня 2025 року оголошений Президентом Сирії на перехідний період[4]. Особисте життяПро особисте життя аш-Шараа відомо небагато, і він намагається не ділитися ним зі ЗМІ. Напередодні наступу сирійської опозиції у 2024 році журнал Time в одному зі своїх репортажів повідомив, що на одній із зустрічей відомих збройних угруповань, де були присутні лідери «Ахрар аш-Шам», «Сукур аш-Шам», «Ліва аль-Іслам» та інших бригад, Ахмад аш-Шараа сидів у масці, відмовляючись розкривати свою особу, і був представлений присутнім емірами Фронту в Алеппо та Ідлібі. Варто зазначити, що Фронт загалом характеризується подібною секретністю і відмовляється знімати чи фотографувати будь-кого без попереднього дозволу еміра, а також відмовляється надавати будь-яку інформацію щодо імен лідерів, кількості бійців чи джерел фінансування [11]. 29 січня 2025 року аш-Шараа представив свою дружину, Латіфу аш-Шараа, під час зустрічі з сирійсько-американською делегацією [12]. Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia