Афродіта АнадіоменаАфроді́та Анадіоме́на (грец. Ἀφροδίτη Ἀναδυομένη) — епітет богині Афродіти, а також іконографічний тип її зображення у живопису та скульптурі. Походить від дієслова ἀναδύομαι — «виринаю, виходжу з глибини»[1] і представляє богиню у момент її народження, виходу з морських хвиль. АтрибутикаДаний тип зображення Афродіти (Венери) міг мати кілька варіантів (богиня стоячи або лежачи в мушлі) і включав такі елементи:
АнтичністьПерше відоме зображення «Анадіомени» — картина, написана давньогрецьким художником Апеллесом у IV ст. до н. е.. Вона не збереглась, знають лише її опис в «Природничій Історії» Плінія Старшого (кн. 35): Афродіта виходить з хвиль і віджимає волосся. Картина мала неймовірну славу і спричинила багато наслідувань. Історія створення полотна пов'язана з іменами двох жінок — Фріни й Кампаспи. Знаменита гетера Фріна була натурницею Праксітеля для його «Афродіти Кнідської» — прославленої скульптури IV ст. до н. е. Вона була відома своїм ідеальним тілом, але побачити її оголеною можна було тільки один раз на рік — під час свята Посейдона в Елевсіні, коли Фріна роздягалась, розпускала волосся і входила в море. За свідченням Афінея[2] саме вигляд оголеної Фріни в морі підказав художнику тему картини. Проте, деякі вважали (за свідченням Плінія), що натурницею для «Афродіти» Апеллеса була не Фріна, а його рабиня Кампаспа, подарована йому Александром Македонським[3]. «Афродіта Анадіомена» вважалася найкращим витвором Апеллеса. Місцем її знаходження був храм Асклепія на острові Кос. На межі нашої ери її придбав імператор Август — натомість простивши жителям податки на суму 100 талантів. «Афродіту» розмістили в храмі Юлія Цезаря в Римі. Картина була пошкоджена в нижній частині, реставрувати її не наважились. Подальша доля картини невідома, звісно, що Нерон замінив «Афродіту» Апеллеса на одну з робіт майстра Доротея[4]. Видатний мистецтвознавець XX ст. Ернст Гомбріх розглядав картину Апеллеса як витвір, що визначив шляхи розвитку всього європейського образотворчого мистецтва. Одну зі своїх книжок, присвячених живопису доби Відродження, він так і назвав — «Спадок Апеллеса» (The heritage of Apelles: studies in the art of the Renaissance)[5]. Скульптура
Інше
Доба ВідродженняМайстри доби Відродження старанно досліджували давньогрецькі канони живопису й скульптури, вивчаючи оригінальні зразки і читаючи описи незбережених витворів в античних авторів. Об'єктом наслідування була й «Афродіта Анадіомена».
Новий час
Поезія
ІншеНа честь Афродіти Анадіомени названі:
Галерея
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia