Ася (фільм, 1928)

Про однойменний фільм див. Ася (фільм, 1977)

Ася
Ася
Жанр	драма
Режисер	Олександр Івановський
Сценарист	Михайло Блейман Юрій Тинянов Юліан Оксман
У головних ролях	Ольга Розевська Костянтин Хохлов Надія Скарська Катерина Корчагіна-Александровська
Оператор	Михайло Каплан ОлександрРилло Павло Паллей
Художник	Борис Альмендінген Микола Суворов
Кінокомпанія	СОВКІНО (Ленінград)
Тривалість	77 хв.
Мова	німе кіно
Країна	СРСР
Рік	1928
Дата виходу	12 листопада 1928
IMDb	ID 0312390

«Ася» — авантюрно-любовна драма режисера Олександра Івановського, знята на кіностудії Радянське кіно (м. Ленінград) 1928 року.

Сюжет

Авантюрно-любовна драма незаконної дочки І. С. Тургенєва Асі, котра втекла з маєтку до Петербурга з коханим, переплітається з дійсними фактами життя письменника. Фільм не має нічого спільного з однойменною повістю.

У ролях

• Ольга Розевська — Ася
• Костянтин Хохлов — Тургенєв
• Надія Скарська — мати письменника
• Катерина Корчагіна-Александровська — куховарка
• Кіндрат Яковлєв — граф Бенкендорф, друга роль — Чертогон
• Анатолій Нелідов — поміщик Шаліков
• Ірина Володко — Поліна Віардо
• Сергій Глаголін — Степан
• Костянтин Каренін — Некрасов
• Петро Підвальний — Григорович
• Сергій Шишко — Панаєв
• Марія Доброва — Авдотья Панаєва
• Валерій Плотніков — Гедеонов
• К. Рєпін
• Петро Кузнєцов
• Іван Худолєєв — епізод

Критика

Михайло Блейман і Юліан Оксман (не без благословення Юрія Тинянова, як свідчить у спогадах Олександр Івановський) написали, використовуючи деякі факти з біографії письменника, дивний сценарій, в якому Ася виступає в ролі незаконної дочки Тургенєва, Авдотья Панаєва — в ролі рятівниці Асі і покровительки Поліни Віардо, а сам Іван Сергійович у ролі такого собі безпорадної і нерозумної людини, пригніченого деспотизмом царизму і власної матері. Як будь-який твір, зроблене з позицій вульгарного соціологізму, фільм «Ася» здається сьогодні нестерпно примітивним, що ділять все в житті тільки на «чорне» і «біле». Для Іванівського він став уроком на все життя — ніколи більше він не змінить своєї закоханості в російську літературу, іманентним законам мистецтва, непримиренним з вульгарною соціологією[1].

Примітки

1. 20 режиссерских биографий. М.: Искусство. — 1971. — С.121

Портал «Кінематограф»