Артєм'єв Владислав Михайлович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Артем'єв.
Владислав Михайлович Артєм'єв
Оригінал імені рос. Владислав Михайлович Артемьев
Країна Росія Росія
Народження 5 березня 1998(1998-03-05) (26 років)
Омськ
Титул гросмейстер (2014)
Рейтинг ФІДЕ 2716 (№ 29 у рейтингу ФІДЕ у березні 2020 року)
Піковий
рейтинг 		2761 — 10-те місце (червень 2019 року) [1]

Владислав Артєм'єв (рос. Владислав Артемьев; 5 березня 1998, Омськ) — російський шахіст, гросмейстер від 2014 року.

У складі збірної Росії переможець командного чемпіонату світу 2019 року.

Його рейтинг станом на березень 2020 року — 2716 (29-те місце у світі, 7-ме в Росії).

Шахова кар'єра

Неодноразово представляв Росію на чемпіонаті світу i Європи серед юнаків, 2011 року здобувши в Албені бронзову медаль чемпіонату Європи до 14 років[2]. Двічі взяв участь в шахових олімпіадах серед юнаків до 16 років, разом з командою здобувши дві медалі: золоту (2012) і срібну (2013)[3]. Також був багаторазовим медалістом чемпіонатів Росії серед юнаків, зокрема золотим в категорії до 21 року (2013)[4].

Гросмейстерські норми виконав у таких роках: 2011 (в Тюмені, посів 1-ше місце), 2012 (в Павлодарі) а також 2014 (в Єревані). Серед інших його успіхів на міжнародних змаганнях можна відзначити зокрема поділ 1-го місця в Тюмені (2012, разом з Михайлом Бродським i Павлом Коцуром), поділ 1-го місця в Кірішах (2012, разом з Володимиром Бєлоусом), 1-ше місце в Кірішах (2013), 1-ше місце в Москві (2014, турнір Moscow Open–F) а також поділ 1-го місця в Ташкенті (2015, Меморіал Георгія Агзамова, разом з Владиславом Ткачовим)[5]

У січні 2019 року став переможцем одного з найсильніших турнірів, що проводиться за швейцарською системою — «Gibraltar Chess Festival 2019». Його результат 8½ очок з 10 можливих (+7-0=3), турнірний перформанс склав — 2941 очка[6][7].

У березні 2019 року Артеєм'єв у складі збірної Росії став переможцем командного чемпіонату світу, що проходив в Астані[8]. Крім того, набравши 81,3 % можливих очок, росіянин посів 1-ше місце серед шахістів (+5-0=3, турнірний перформанс — 2839), які виступали на резервній шахівниці[9].

У червні 2019 року став переможцем турніру ім. А.Карпова, що проходив у Пойковському. Його результат 5½ очок з 9 можливих (+3-1=5)[10].

Наприкінці грудня 2019 року на чемпіонаті світу зі швидких та блискавичних шахів, що проходив у Москві, Владислав посів:
 — 4-те місце у турнірі зі швидких шахів, набравши 10½ з 15 очок (+6-0=9)[11],
 — 7-ме місце у турнірі з блискавичних шахів, набравши 13½ очок з 21 можливого (+10-4=7)[12].

У січні 2020 року з результатом 6 очок з 13 можливих (+3-4=6) Артем'єв розділив 10—11 місця на турнірі 20-ї категорії «Tata Steel Chess Tournament», що проходив у Вейк-ан-Зеє[13].

Примітки

  1. ↑ Рейтинг Артем'єва
  2. ↑ European Youth Chess Championship Albena 2011 — Boys Under 14. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 6 квітня 2016.
  3. ↑ OlimpBase. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 квітня 2016.
  4. ↑ Russian Youth won by Artemiev and Kashlinskaya. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 6 квітня 2016.
  5. ↑ Vladislav Artemiev winner of Agzamov Memorial. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 6 квітня 2016.
  6. ↑ Владислав Артемьев уже двадцатый в мире [Архівовано 2 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ Artemiev atop Gibraltar Masters. Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
  8. ↑ World Team Ch: England take silver, China take bronze. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 17 березня 2019.
  9. ↑ The best player per board: according percent. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 17 березня 2019. [Архівовано 2019-03-20 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Artemiev wins Karpov Poikowsky Tournament. Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 21 листопада 2019.
  11. ↑ Підсумкова таблиця FIDE Salman World Rapid Championship 2019 Open. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 4 січня 2020.
  12. ↑ Підсумкова таблиця King Salman World Blitz Championship 2019 Open
  13. ↑ Tata Steel Chess: Caruana ends with a win, Anton clinches Challengers. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 27 січня 2020.

Посилання