Арсенал Вотервліт

Арсенал Вотервліт
Дата створення / заснування	1813
Країна	США
Адміністративна одиниця	Вотервліт[1]
Архітектурний стиль	архітектура неокласицизму[1]
Статус спадщини	Національна історична пам'ятка і об'єкт Національного реєстру історичних місць США^d[1][2]
Офіційний сайт​(англ.)
Арсенал Вотервліт у Вікісховищі

42°43′06″ пн. ш. 73°42′31″ зх. д.

16-дюймова берегова артилерійська гаубиця M1920 із штампом Watervliet Arsenal 1921

Арсенал Вотервліт [ˈwɔːtərvliːt] — це арсенал армії Сполучених Штатів, розташований у Вотервліті, штат Нью-Йорк, на західному березі річки Гудзон . Це найстаріший постійно діючий арсенал у Сполучених Штатах, і сьогодні він виробляє більшу частину артилерії для армії, а також стволи для гармат, мінометів і танків . З 1966 року це національна історична пам'ятка [3][4].

Арсенал був заснований 14 липня 1813 року для підтримки війни 1812 року, а в 1817 році його назвали Арсеналом Вотервліт. Він займає 142 акри (57 га) землі, приблизно 8 миль (13 км) на північ від Олбані, Нью-Йорк . Арсенал прилягає до річки Гудзон . На території розташовані виробничі, адміністративні та складські приміщення. Тут також розташована армійська лабораторія Benét Laboratories, яка займається розробкою, удосконаленням, дослідженнями та випробуваннями для всього артилерійського обладнання.

Організації

Офіційна емблема підрозділу арсеналу Вотервліт Армії США, затверджена у 2016 році.

Арсенал має історичну будівлю Iron Building, в який був музей Арсенала Вотервліт. Однак 1 жовтня 2013 року музей був закритий з міркувань безпеки. [5]

Штаб-квартира рекрутної станції Корпусу морської піхоти США, Рекрутна станція Олбані, розташована в Арсеналі.

17 лютого 2009 року штаб рекрутного батальйону армії Сполучених Штатів Олбані переїхав до Арсеналу Вотервліт зі свого старого місця на Вулф-роуд.

1813–1823 роки

Арсенал було вибрано для будівництва на краю села Гіббонсвіл, прямо навпроти Троя, Нью-Йорк . Місцевість була вибрана через її ключове розташування на річці Гудзон, лише за 60 миль (97 км) від озера Шамплейн, 140 миль (230 км) від Нью-Йорка та на короткій відстані через річку Мохок до озера Онтаріо. На ранніх етапах війни 1812 року напад можна було очікувати з багатьох ключових портів та інших місць. У той час полковником артилерії був Децій Водсворт ; він спочатку призначив арсенал для виробництва патронів і дрібних предметів спорядження, включаючи лафети, канати, ковші, черв'яки, губки та дроб. Початкова земельна ділянка, придбана Департаментом боєприпасів, мала площу 12 акрів (49 000 м^2) . Будівництво почалося влітку 1813 року. Будувалось чотирнадцять будівель: південний і північний збройні будинки, цегляний арсенал, дві стайні, будиночок варти, приміщення командира, дровітня, два житла для рядових, госпіталь і одна канцелярія. Вартість землі становила 2585 доларів США.

1880-ті роки

Майже через 70 років після того, як арсенал випустив свою першу продукцію, він став відомим, ставши першим в Армії США виробником гармат великого калібру наприкінці 1880-х років. У цей період виробництво змінилося від виробництва сідел і лафетів до гармат. Залишки цього періоду все ще діють сьогодні, про що свідчить продовження використання для виробництва історичної будівлі 110, «Великого збройового магазину». Цей збройовий цех колись виготовляв 16-дюймові гармати та багато іншої зброї для Корпусу берегової артилерії армії Сполучених Штатів .

1970-ті роки-тепер

Значним поворотним моментом у модернізації Арсеналу Ворвліт стало будівництво ротаційної кузні у 1970-х роках, витрати на що склали 7 мільйонів доларів. [6] [7] [8]

Примітки

1. Національний реєстр історичних місць США — 1966.
   d:Track:Q3719
2. National Archives Catalog
   d:Track:Q113508718
3. Watervliet Arsenal. National Historic Landmark summary listing. National Park Service. 11 вересня 2007. Архів оригіналу за 12 квітня 2012. Процитовано 21 грудня 2022.
4. Robert W. Craig and Lauren Archibald (October 1985). National Register of Historic Places Inventory-Nomination: Watervliet Arsenal (pdf). National Park Service.
5. Crowe, Kenneth (8 серпня 2014). Plans dropped for revamped Watervliet Arsenal Museum. Albany Times Union. Процитовано 10 серпня 2014.
6. Watervliet Arsenal: What just happened?. www.army.mil (англ.).
7. FINAL RCRA FACILITY INVESTIGATION REPORT MAIN MANUFACTURING AREA WATERVLIET ARSENAL, Watervliet, New York (PDF). New York Department of Environmental Conservation. US Army Corps of Engineers.
8. Defense, United States Congress Senate Committee on Appropriations Subcommittee on Department of (1973). Department of Defense Appropriations for Fiscal Year 1974: Hearings Before a Subcommittee of the Committee on Appropriations, United States Senate, Ninety-third Congress, First Session, on H.R. 11575, an Act Making Appropriations for the Departartment of Defense for the Fiscal Year Ending June 30, 1974, and for Other Purposes (англ.). U.S. Government Printing Office. с. RA1-942.