Арно де Пальєр

Арно де Пальєр
фр. Arnaud des Pallières
Арно де Пальєр у 2008 році
Дата народження1 грудня 1961(1961-12-01) (63 роки)
Місце народженняПариж, Франція
ГромадянствоФранція Франція
Професіякінорежисер, сценарист
Роки активності1991наш час
IMDbID 0220774
Арно де Пальєр у Вікісховищі

Арно́ де Пальє́р (фр. Arnaud des Pallières; нар. 1 грудня 1961, Париж, Франція) — французький кінорежисер та сценарист.

Біографія

Арно де Пальєр народився 1 грудня 1961 у Парижі, Франція. З 16-ти років працював у театрі, зігравши низку ролей та здійснивши кілька постановок як режисер, паралельно вивчаючи літературознавство в інституті. Кінематографічну освіту здобув в кіношколі La Fémis. У 1988 році для участі у своїй першій студентській кінороботі «Жиль Делез: Що таке акт творіння?» Де Пальєр запросив Ганса-Юргена Зіберберга, Мануеля де Олівейру та Жиля Делюза. Після цього він зняв з десяток короткометражок.

Свій перший повнометражний фільм «Майбутнє Дренсі» Арно де Пальєр зняв у 1997 році. Стрічка є історичним, філософським і поетичним дослідженням геноциду євреїв і його сліди в сучасному світі.

Другий художній фільм кінорежисера «Прощавай» (2003) з Майклом Лонсдейлом, Орор Клеман, Лораном Люка і Олів'є Гурме оповідає кілька історій про негостинність Франції та байдужість до долі нелегальних іммігрантів, відправлених назад в країну їхнього походження.

Фільм Арно де Пальєра 2008 року «Парк», політична та меланхолічна адаптація роману Джона Чівера з Сержі Лопесом та Жан-Марком Барром, був презентований на Венеційському кінофестивалі 2008 року.

У 2013 році Арно де Пальєр поставив історичну драму «Міхаель Кольхаас» за мотивами однойменного твору Генріха фон Клейста з Мадсом Міккельсеном у головній ролі. Стрічка брала участь у змаганні за Золоту пальмову гілку в основній конкурсній програмі 66-го Каннського міжнародного кінофестивалю (2013)[1] та була номінована в 6-ти категоріях на здобуття французької національної кінопремії «Сезар» 2014 року, отримавши дві нагороди[2].

Шостий повнометражний фільм Арно де Пальєра «Сирота» вийшов на французькі екрани у 2017 році. Для виконання головних ролей режисер запросив Адель Енель, Адель Екзаркопулос, Джемму Артертон, Джаліля Леспера та Ніколя Дювошеля. Фільм претендував на головну нагороду — Золоту мушлю за найкращий фільм — на Міжнародному кінофестивалі у Сан-Себастьяні 2016 року. У липні 2017 року фільм було відібрано для участі в міжнародній конкурсній програмі 8-го Одеського міжнародного кінофестивалю у змаганні за головний приз — Золотий Дюк[3][4]

Фільмографія

Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист Мантажер
1987 Жиль Делез: Що таке акт творіння? Gilles Deleuze: Qu'est ce que l'acte de creation? Так
1991 к/м Сад щастя Le jardin du bonheur Так Так
1995 т/с Великі письменники Un siècle d'écrivains Так Так Так
1997 Майбутнє Дренсі Drancy Avenir Так Так Так
2000 Здоров'я і краса Soins et beauté Так
2003 Прощавай Adieu Так Так Так
2008 Парк Parc Так Так Так
2010 к/м Діана Веллінгтон Diane Wellington Так Так Так
2011 Пил Америки Poussières d'Amérique Так Так
2013 Міхаель Кольхаас Michael Kohlhaas Так Так Так
2016 Сирота Orpheline Так Так Так

Визнання

Нагороди та номінації Арно де Пальєра[5]
Рік Категорія Фільм Результат
Стокгольмський міжнародний кінофестиваль
2008 Бронзовий кінь Парк Номінація
Фестиваль короткометражних фільмів у Клермон-Феррані
2011 Спеціальна згадка журі Діана Веллінгтон Перемога
Спеціальна згадка молодіжного журі Перемога
Каннський міжнародний кінофестиваль
2013 Золота пальмова гілка Міхаель Кольхаас Номінація
Брюссельський європейський кінофестиваль
2013 Золотий Ірис Міхаель Кольхаас Перемога
Міжнародний кінофестиваль фільмів про море
2013 Приз Жаба за найкращий французький фільм Міхаель Кольхаас Перемога
Гавайський міжнародний кінофестиваль
2013 Приз EuroCinema за найкращий фільм Міхаель Кольхаас Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні
2016 «Золота мушля» за найкращий фільм Сирота Номінація
Одеський міжнародний кінофестиваль
2017 Гран-прі Золотий Дюк Сирота Номінація
Премія «Люм'єр»
2018 Найкращий фільм Сирота Номінація
Найкращий сценарій Сирота (спільно з Крістель Бертева) Номінація

Громадська позиція

У 2018 підтримав звернення Асоціації режисерів Франції на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[6]

Примітки

  1. 2013 Official Selection. Cannes. 20 квітня 2013. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 14 травня 2017.
  2. César 2014 : Le Palmarès complet. commeaucinema.com (фр) . 28.02.2014. Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 14.05.2017.
  3. Фестиваль'17 / Заявлені Міжнародна та Національна конкурсні програми [Архівовано 24 червня 2017 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Одеського МКФ
  4. Одеський кінофестиваль оголосив програму та склад журі. Детектор медіа. 21.06.2017. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 24.06.2017.
  5. Нагороди та номінації Арно де Пальєра на сайті IMDb (англ.)
  6. Appel pour la libération d'Oleg Sentsov. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.

Посилання