Ніколя Дювошель

Ніколя Дювошель
фр. Nicolas Duvauchelle
Ніколя Дювошель, 2017
Дата народження27 березня 1980(1980-03-27) (44 роки)
Місце народженняПариж, Франція
ГромадянствоФранція Франція
Професіяактор
Роки активності1999 — наш час
IMDbID 0245164 Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди та премії
Ніколя Дювошель у Вікісховищі

Ніколя́ Дювоше́ль (фр. Nicolas Duvauchelle; нар. 27 березня 1980, Париж, Франція) — французький актор. Дворазовий номінант на здобуття французької національної кінопремії «Сезар» .

Біографія

Ніколя Дювошель народився 27 березня 1980 року в Парижі. Свою акторську кар'єру він почав у 1999 році, з головної ролі у фільмі «Злодюжка» (фр. Le Petit Voleur). У 2004 році, за роль у фільмі «Пристрасні тіла», який вийшов на екрани роком раніше, Дювошель був номінований на отримання французької національної кінопремії «Сезар» у категорії «Найкращий актор-початківець».

У 2006 році Дювошель виконав одну з головних ролей у фільмі «Пекло», що є екранізацією твору сучасної французької письменниці Лоліти Пій, і розповідає про трагічне кохання двох представників паризької золотої молоді.

У 2009 році на екрани вийшов фільм «Білий матеріал», де Дювошель виконав роль Мануеля Віаля, а його колегами по знімальному майданчику були Ізабель Юппер та Кристофер Ламберт. Фільм був номінований на «Золотого лева», головну нагороду Венеційського кінофестивалю.

За роль Едді у фільмі 2016 року «Я не мерзотник» Ніколя Дювошель був номінований як найкращий актор на здобуття престижних французьких кінопремій «Люм'єр»[1] та «Сезар»[2].

Особисте життя

Ніколя Дювошель мав тривалі стосунки з акторкою Людівін Саньє, в 2005 році у них народилася донька Бонні, але пізніше пара розпалася.

Фільмографія

Студійне фото Н. Дювошеля, 2006
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1997 с Містер Правосуддя Un homme en colère Кевін
1999 ф Злодюжка Le petit voleur Ессе
1999 ф Хороша робота Beau travail легіонер
2000 ф Антиамериканський пиріг Du poil sous les roses Жожо, брат Родуду
2001 ф Лінія 208 Ligne 208 Паскаль
2001 ф Що не день, то неприємності Trouble Every Day Ерван
2003 ф Максимальний екстрим Snowboarder Гаспар
2003 ф Пристрасні тіла Les corps impatients Поль
2004 ф До швидкого! À tout de suite Ален
2004 ф Легка вага Poids léger Антуан
2005 ф Авантюра Une aventure Жульєн
2006 ф Пекло Hell Андреа
2006 ф Авріль Avril П'єр
2006 ф Великий Мольн Le grand Meaulnes Огюстен Мольн
2007 ф Помста ненародженому À l'intérieur поліцейський BAC 3
2007 ф Друге дихання Le deuxième souffle Антуан
2008 ф Інтереси держави Secret défense П'єр
2008 тф Порожні кишені Rien dans les poches Етьєн Фабер
2009 ф Донька лінії метро La fille du RER Франк
2009 ф Дикі трави Les herbes folles Жан-Мі
2009 ф Білий матеріал White Material Мануель Віаль
2009 с Наліт Braquo Тео Вачевскі
2010 ф Блондинка з голими грудьми La blonde aux seins nus Жульєн Рівера
2010 ф Декілька щасливців Happy Few Вінсент
2011 ф Фінішна пряма Stretch Тьєррі
2011 ф Очі його матері Les yeux de sa mère Матьє Руссель
2011 ф Донька землекопа La fille du puisatier Жак Мазель
2011 ф Паліція Polisse Матьє
2012 ф Розкажіть про себе Parlez-moi de vous Люка
2012 ф Весілля в Мендосі Mariage à Mendoza Антуан
2012 ф Як брати Comme des frères Елі
2013 ф Заради жінки Pour une femme Жан
2014 ф Зараз, або ніколи Maintenant ou jamais Мануель Бенетті
2014 ф Бодибілдер Bodybuilder Фред Морель
2015 ф Звичайний бій Le combat ordinaire Марко
2015 ф Я не мерзотник Je ne suis pas un salaud Едді
2015 ф Нескінченна річка The Endless River
2016 ф Сирота Orpheline батько Кікі
2017 ф Даліда Dalida Рішар Шанфрей
2017 ф Все, що відокремлює нас Tout nous sépare Родольф Калавера
2017 ф Нехай світить сонце Un beau soleil intérieur актор
2017 ф Наречений на двох Jour J
2020 ф Русалка в Парижі Une sirène à Paris Гаспар

Визнання

Нагороди та номінації Ніколя Дювошеля[3]
Рік Категорія Фільм Результат Дж.
Премія «Сезар»
2004 Найперспективніший актор Пристрасні тіла Номінація
2012 Найкращий актор другого плану Паліція Номінація
Премія «Люм'єр»
2017 Найкращий актор Я не мерзотник Номінація [1]
Премія «Сезар»
2017 Найкращий актор Я не мерзотник Номінація [2]

Примітки

  1. ↑ а б Nominations aux Lumières 2017. Ciné+. 16 грудня 2016. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 4 січня 2017.
  2. ↑ а б Fabien Lemercier. 11 nominations aux César pour Elle et Frantz. Cineuropa (фр) . 25.01.2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25.01.2017.
  3. ↑ Нагороди та номінації Ніколя Дювошеля на сайті IMDb (англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ніколя Дювошель