Араукаритова світаАраукаритова сві́та — літостратиграфічний підрозділ верхньокарбонових відкладів гжельського ярусу Донбасу. Відклади світи згідно залягають на породах авіловської світи і перекриваються відкладами картамиської світи нижньої пермі. Нижню границю світи проводять по підошві маркуючого горизонту вапняку P1, верхню — по підошві вапняку Q1. НазваНазва світи дана за стовбурами Араукарій, які часто зустрічаються в породах світи. Синоніми: світа С33 (Р), зона С3d. ПоширенняВідклади араукаритової світи відслонюються на південно-західному крилі Головної Донбаської антикліналі у верхній течії річки Кривий Торець, біля міст Дружківка та Константинівка, по берегах річки Клебан-Бик, у балці Залізна, а також в межах південно-західного борту Бахмутської западини в басейні річки Лугань. Розріз світи в інтервалі Р1-Р50 відслонюється на лівому схилі долини річки Лугань, північна окраїна села Калиново Луганської області. Верхня частина розрізу світи (інтервал Р4-Q1)добре відслонена в лівому березі Миронівського водосховища біля села Луганське Донецької області. ЛітологіяРозріз світи представлений товщею потужних аркозових пісковиків, скрокатоколірними до сірих аргілітами і алевролітами з прошарками сірих глинистих, часто доломітизованих вапняків. Загальна потужність світи коливається в межах від 600 до 950 м, сягаючи максимуму в центральній частині Донецького басейну. У східній частині Донбасу відклади світи поширені обмежено. У поліфаціальному розрізі араукаритової світи виділяють два макроцикліта: нижній араукаритовий (від Р1 до Р3) і верхній араукаритовий (від Р3 до Q1). У крупнозернистих пісковиках нижнього макроцикліту зустрічаються у значній кількості уламки літифікованої деревини Dadoxylon amadokense Zal., які іноді сягають значних розмірів (до кількох метрів завдовжки). Вверх за розрізом збільшується вміст строкатоколірних аргілітів і алевролітів. Пласти вапняків в нижньому макроцикліті утворюють витримані по латералі маркуючі горизонти: P1, P2, P3, P4, P5, P50. Фауністичні і флористичні решткиФауна зустрічається переважно в нижній частині розрізу світи, тоді як відклади верхньої містять викопну флору, а також поодинокі рештки мушель пелеципод і остракод.[1] Форамініфери
Корали
Моховатки
Брахіоподи
Пелециподи
Флора
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia