Аракчеєв Олексій Андрійович

Аракчеєв Олексій Андрійович
рос. Алексей Аракчеев
Народився	23 вересня (4 жовтня) 1769[1] Garusovo^d, Росія[2]
Помер	21 квітня (3 травня) 1834[1] (64 роки) Грузино (Новгородська область), Novgorod County^d, Новгородська губернія, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	політик, військовослужбовець
Alma mater	Другий кадетський корпус^d
Знання мов	російська
Учасник	Наполеонівські війни
Титул	граф^[d]
Посада	Міністр оборони Російської Федерації і член Державної ради Російської імперії^[d]
Військове звання	Генерал артилерії
Рід	House of Arakcheyev^d
Брати, сестри	Andrey Andreevich Arakcheev^d
Нагороди	орден Святого Іоанна Єрусалимського (Росія)^[d] (8 січня 1799)
Медіафайли у Вікісховищі

Олексі́й Андрі́йович Аракче́єв (23 вересня (4 жовтня) 1769(17691004) — 21 квітня (3 травня) 1834) — російський граф, генерал. Користувався прихильністю царя Олександра I, був військовим міністром, членом Державної ради.

З 1808 року — військовий міністр, з 1810 — голова департаменту військових справ Державної ради Російської імперії. Був начальником військових поселень.

Аракчеєв увів у країні режим найлютішої політичної реакції, поліцейської сваволі та вояччини, нещадно придушував антикріпосницькі виступи селян і солдатів. Аракчеєв придушив повстання бузьких козаків у 1817 році, вчинив жорстоку розправу Чугуївського повстання військових поселенців 1819, над повсталими селянами на Дону і в Катеринославській губернії в 1820 році.

Див. також

• Аракчеєвщина
• Клаузевіц (1780—1831)

Примітки

1. Аракчеев, Алексей Андреевич // Русский биографический словарь — СПб: 1900. — Т. 2. — С. 261–270.
   d:Track:Q21175473d:Track:Q656d:Track:Q1960551d:Track:Q23685869
2. https://tvernews.ru/folk/219526

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Аммон Ф. Г. В фаворе у кесаря: Александр I и Аракчеев [Архівовано 12 травня 2020 у Wayback Machine.]