Арабське завоювання Сасанідського Ірану відбувалося в середині VII століття та поклало край існуванню держави Сасанідів в 644, а також призвело до занепаду зороастризму в Ірані, хоча остаточно династія Сасанідів впала в 651, коли останній спадкоємець її престолу був зрадницьки убитий. Це завоювання також призвело до суттєвого зменшення впливу на території так званого Великого Іранузороастрійської релігії й її майже повного зникнення згодом.
Існує достовірна історія, що в 628 пророк Мухаммед відправив візантійському імператоруІраклію I, іранському шаху Хосрову II Парвізу й іншим правителям сусідніх держав листи із закликом прийняти іслам. Реакція візантійського імператора невідома, Хосров же прийшов у лють від неналежного звернення до нього («В ім'я Аллаха, Милостивого, Милосердного. Від Посланника Аллаха Мухаммеда — Хосрову, царю персів…») і розірвав лист. Коли пророк дізнався про це, він сказав, що Аллах розірве царство Хосрова так само, як Хосров розірвав цей лист.
Перший удар мусульман в 633 іранці не змогли відбити та зазнали ряду поразок в Битві зчеплених, битві на річці й інших битвах почасти тому, що були ослаблені війнами з Візантією. Проте Імперія Сасанідів все ще залишалася величезною державою, яка володіла землями від Малої Азії до Індії.
Друге вторгнення почалося в 636 під керівництвом Саада ібн Абу Ваккаса, війська якого завдали іранцям поразки в «ключовий» для кампанії битві при Кадисії, що стала однією з найзначніших подій в історії Сходу та фактично була для регіону початком переходу від Античності до Раннього Середньовіччя.
Перемога мусульман в битві при Кадисії призвела до створення нового арабо-іранського кордону — в районі хребта Загрос.
Іранці примирилися з новим статус-кво в регіоні та кілька разів намагалися повернути завойоване мусульманами Межиріччя; саме тому халіф Умар ібн Хаттаб почав в 642 широкомасштабний наступ з метою повного завоювання Сасанідського Ірану. У 642 відбулася вирішальна Битва при Нехавенді, в якій іранська армія була розгромлена.
Завоювання Сасанідського Ірану було фактично завершено в 652 з загибеллю останнього шаха Єздігерда III. Настільки швидке завоювання Ірану стало результатом поразки в ірано-візантійській війні в 628, яку деякі історики називають «світовою війною VII століття», настільки сильно вона вплинула фінансово й економічно майже на всі держави та території Середземномор'я та Близького Сходу.
Однак деякі іранські історики, посилаючись на арабські джерела, малюють іншу картину завоювання Ірану — із запеклим опором місцевого населення арабам. Незважаючи на те, що до другої половини VII століття іслам став господарюючою релігією в Ірані (хоча зороастризм ніколи не був знищений повністю), більшість населення регіону продовжували складати корінні народи, що ставилися до арабської культури з презирством.
Наслідком арабського завоювання Ірану є подальше поширення ісламу на Схід: саме звідти він поширився на території Волзької Булгарії, уйгурів, а потім і деяких країн Південно-Східної Азії.
Деякі південні області колишньої Сасанідської держави надавали арабським завойовникам найзавзятіший опір і були протягом ще довгого часу після 644 фактично незалежними від центральної влади.
Morony, M. (1986). ʿARAB ii. Arab conquest of Iran. Архівована копія. Encyclopaedia Iranica, Vol. II, Fasc. 2. с. 203—210. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2017.{{cite encyclopedia}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Shapur Shahbazi, A. (2005). SASANIAN DYNASTY. Encyclopaedia Iranica, Online Edition. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 3 квітня 2014.
Bosworth, Clifford Edmund (1997). Sīstān. The Encyclopedia of Islam, New Edition, Volume IX: San–Sze. Leiden, and New York: BRILL. с. 681—685. ISBN9789004082656. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 26 вересня 2017.
Bosworth, C. E. (2011). SISTĀN ii. In the Islamic period. Архівована копія. Encyclopaedia Iranica. Архів оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 26 вересня 2017.{{cite encyclopedia}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Marshak, B.I., and N.N. Negmatov. «Sogdiana.» History of Civilizations of Central Asia, Volume III: The Crossroads of Civilizations: A.D. 250 to 750. Eds. B.A. Litvinsky, Zhang Guang-da and R. Shabani Samghabadi. Paris: UNESCO Publishing, 1996. ISBN 92-3-103211-9
A. K. S., Lambton (1999). FĀRS iii. History in the Islamic Period. Архівована копія. Encyclopaedia Iranica, Vol. IX, Fasc. 4. с. 337—341. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 26 вересня 2017.{{cite encyclopedia}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Daryaee, Touraj. Collapse of Sasanian Power in Fars. Архівована копія. Fullerton, California: California State University. с. 3—18. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 26 вересня 2017.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)