Апостолі Юлія Сергіївна

Громадянство СРСР
 Греція
Дата народження13 серпня 1964(1964-08-13)[1] (60 років)
Місце народженняМосква, СРСР
Робоча рукаправа
Бекхендодноручний[2]
Призові, USD$38,157

Одиночний розряд

Найвища позиція№ 194 (15 жовтня 1990 р.)

Парний розряд

Найвища позиція№ 130 (13 квітня 1992 р.)
Інші парні турніри

Юлія Сергіївна Сальникова (Апостолі) (нар. 13 серпня 1964(19640813)) — радянська і грецька тенісистка, тренерка. Майстер спорту СРСР міжнародного класу (1981).

Біографія

Донька футболіста Сергія Сальникова. У теніс грала з десяти років, перші тренери — С. Гусєв[3] і Н. Лео. Виступала за ДСО «Динамо». Шестикратна чемпіонка СРСР серед дівчат в одиночному (1982), парному (1978, 1982) і змішаному (1978, 1980, 1982) розрядах; абсолютна чемпіонка (1982). Переможниця Спартакіади народів СРСР 1983 командному заліку в складі збірної Москви і фіналістка Спартакіади народів СРСР 1986 року в парі. Чемпіонка СРСР в міксті (1983—1984); фіналістка чемпіонатів в одиночному (1985), парному (1983-84) і змішаному (1982) розрядах. Триразова володарка Кубка СРСР у складі команди ДСТ «Динамо» (1981, 1985) і збірної Москви (1982).

Переможниця Всесоюзних зимових змагань в парі (1982) і міксті (1982, 1985). Чемпіонка ВЦРПС в парі (1987). Абсолютна чемпіонка Москви (1984—1985, зима); переможниця зимових чемпіонатів Москви в одиночному (1981), парному (1987) і змішаному (1986) розрядах. Абсолютна чемпіонка ДСО «Динамо» (1980, 1982). Переможниця відкритої першості МГС ДСО «Спартак» 1980 одиночному розряді.

Входила в десятку найсильніших тенісисток СРСР (1980—1986); найкраще місце — третє (1985). Фіналістка чемпіонату Європи 1982 одиночному розряді. Чемпіонка Європи (1979, 1981) в парі серед дівчат; п'ятиразова фіналістка чемпіонатів Європи серед дівчат в одиночному (1978, 1980—1981) і парному (1978, 1980) розрядах. Переможниця міжнародних турнірів серед дівчат в Болгарії, США, Японії (1982). Фіналістка розіграшів кубків «Софії» (1980) і «Суабо» (1981) у складі збірної СРСР серед дівчат. Переможниця Сочинського міжнародного турніру (1980) в парі і міксті, міжнародного турніру в Ніцці (1981) і Зимового міжнародного турніру (1981) в одиночному розряді. Переможниця Літнього міжнародного турніру в парі (1985). У складі збірної СРСР (1980—1983) провела 9 матчів в Кубку Федерації (6: 3).

Випускниця МДУ. Деякий час була підопічною Бориса Луніна[4] і Світлани Севастьянової[5].

З 1988 року проживала в Західному Берліні, виступала за ряд клубів. Неодноразова чемпіонка Берліна, призерка ряду міжнародних змагань (1988—1991). Переможниця і фіналістка ряду турнірів-сателітів в одиночному і парному розрядах в Німеччині (1990).

Одружилася зі своїм тренером Апостолосом Ціціпасом і після одруження (1991) проживає в Греції, прийняла грецьке громадянство[6] . Учасниця клубних чемпіонатів Франції в складі команди «Plaisir» і міжнародних турнірів під егідою Федерації тенісу Франції (1992—1997). Разом з чоловіком працює тренеркою з тенісу. Всі їх четверо дітей грають в теніс.

Старший син Стефанос Ціціпас вже до 20 років став найуспішнішим тенісистом в історії Греції, увійшовши в топ-10 світового рейтингу[7].

Примітки

  1. ↑ https://www.wtatennis.com/players/190172/-
  2. ↑ Слагаемые успеха / Быть мамой Андрея Рублева [Components of success / Being the mother of Andrey Rublev]. fismag.ru (рос.). FIS (Fizkultura i sport). 20 червня 2018. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 22 лютого 2021. [Архівовано 2020-02-01 у Wayback Machine.]
  3. ↑ ГУСЕВ Сергей Кириллович - Федерация тенниса России. www.tennis-russia.ru. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  4. ↑ ЛУНИН Борис Сергеевич - Федерация тенниса России. www.tennis-russia.ru. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  5. ↑ СЕВАСТЬЯНОВА Светлана Алексеевна - Федерация тенниса России. www.tennis-russia.ru. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  6. ↑ С. Г. Мереминский. Сальников // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
  7. ↑ Талант из славной Эллады — Стефанос Циципас. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 23 червня 2021.

Посилання