Аньго

Аньго
Помер	94
Батько	Хухан'є II
Брати, сестри	Хайтун-Шічжухоуді, Хусє-Шічжухоуді і Сюлань-Шічжухоуді

Аньго (кит.: 安國; д/н — 94) — шаньюй хунну в 93—94 роках.

Життєпис

Син шаньюя Їфаюлюді. При народженні отримав ім'я Аньго. Брав участь у військових походах проти північних хунну. 89 року звитяжив у битві в Алтайських горах проти Північного шаньюя.

93 року після смерті стриєчного брата Сюлань-Шічжухоуді став новим шаньюєм. Обрав політику єднання усіх хунну. Ймовірно, мав на меті здобути самостійність від Східної Хань. Йому протистояла частина знаті на чолі зі східним гулі-ваном Шицзі. Аньго спробував убити того, але невдало. Шицзі перебрався до фортеці Уюань, де дістав підтримку ханьських військ.

Водночас шаньюй погиркався з дуляо-гянгюнєм (урядником над південними хунну) Ду Чуном, який доповів імператорові Лю Чжао про намір Аньго відокремитися. У відповідь до ставки шаньюя в Ордосі відправили військо. З частиною війська Аньго відступив на північ, де планував здобути підтримку місцевих хунну, настроєних антикитайські. Разом з тим шаньюй вів постійні перемовини з ханьськими урядовцями. Зрештою 94 року внаслідок змови його вбили. Новим володарем став стриєчний брат попереднього Тінду-Шічжухоуді.

Джерела

• Barfield, Thomas (1989), The Perilous Frontier: Nomadic Empires and China, Basil Blackwell
• Whiting, Marvin C. (2002), Imperial Chinese Military History, Writers Club Press
• Cosmo, Nicola Di (2002), Ancient China and Its Enemies, Cambridge University Press
• Crespigny, Rafe de (2007), A Biographical Dictionary of Later Han to the Three Kingdoms, Brill