Ануфрієв Олександр Олександрович
Олекса́ндр Олекса́ндрович Ану́фрієв (рос. Александр Александрович Ануфриев; 1 червня 1926 — 26 вересня 1966) — комі легкоатлет, олімпійський медаліст.
БіографіяОлександр Ануфрієв народився в 1926 році в селі Іжма[ru] за національністю — комі-іжемець[ru]. З 1936 року жив з батьками в Нар'ян-Марі. Після школи працював візником на лісозаводі, потім теслею. У 1944 році був призваний в армію, воював на Карельському фронті, був поранений. Для подолання наслідків поранення Ануфрієв почав самостійні спортивні заняття, за допомогою яких повністю відновив здоров'я і зміг продовжити службу у військах МВС у місті Дзержинську Горьковської області. Після демобілізації в 1950 році Олександр Ануфрієв був зарахований на Горьковський автомобільний завод, де тренував команду з легкої атлетики. У 1951 році на чемпіонаті РРФСР він був першим на дистанціях 5000 м і 10 000 м, на чемпіонаті СРСР став призером на дистанції 5000 м і був включений в олімпійську збірну СРСР. У 1952 році на Олімпійських іграх у Гельсінкі Олександр Ануфрієв завоював бронзову медаль на дистанції 10 000 м. У 1954 році Олександр Ануфрієв вступив до школи тренерів при Київському державному інституті фізкультури. Завершивши навчання, він працював у ЦР ДСТ «Авангард» (з 1956), потім був тренером з легкої атлетики в Київській раді цього товариства (1959). У 1960 став тренером з легкої атлетики в Сєверодвінську, у 1961—1962 роках — інструктором спортклубу заводу «Запоріжсталь». У 1963 переїхав до Нар'ян-Мара, працював теслею на Печорському лісозаводі № 51 і на громадських засадах керував на підприємстві легкоатлетичною секцією. Олександр Ануфрієв трагічно загинув 1966 року внаслідок транспортної пригоди на річці Печора. РезультатиВиступи на змаганняхОлександр Ануфрієв завоював одну бронзову олімпійську медаль з легкої атлетики — біг на 10 000 метрів.
РекордиОлександр Ануфрієв першим з радянських бігунів пробіг 5000 метрів швидше, ніж за 14 хвилин. Крім того, він ще 4 рази поліпшував рекорд СРСР у бігові на 10 000 метрів. ПриміткиПосилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia