Антропова Тамара Михайлівна

Тамара Антропова
Народилася26 квітня 1986(1986-04-26) (39 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьакторка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності2008 — теперішній час
Провідні роліКатерина у телесеріалі «У неділю зранку зілля копала»

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Тамара Михайлівна Антропова (нар. 26 квітня 1986, м. Київ, Українська РСР, СРСР) — українська акторка театру і кіно, дубляжу, театральна режисерка.

Життєпис

Тамара Антропова народилась 1986 року. Закінчивши загальноосвітню школу в 2002 році, вступила до естрадно-циркового коледжу. У 2008 році вступила до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Навчалася на курсі народного артиста України, професора Едуарда Митницького. Вже на першому курсі її викладач — художній керівник Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра Е. Митницький прийняв Тамару Антропову помічницею режисера театру[1][2].

У 2018 році на базі театральної студії Тамара Антропова створила аматорський театр TheatreRoom, який нині базується в Києві. Разом зі своєю колегою Анною Сімсон, що стала другою режисеркою, здійснили постановку п'єси «Дядя Саша м'ясник»[3].

Творчість

Ще під час навчання у театральному виші Тамара Антропова у 2012 році з виставою «Мене немає» за п'єсою В. Сігарева «Сонечка повертаються на небо» (перший акт) потрапила в номінацію «Найкращий режисерський дебют» театральної премії «Київська пектораль».

У 2008—2014 та 2018—2019 роках служила у трупі Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра[4][5].

«Квартира, в якій я зараз живу, дуже маленька, і в ній, на жаль, книг немає. Але поруч квартира мами, і я весь час беру книги у неї. У дитинстві навіть переписала всі видання, які там були. Окремо стоїть театральна література, окремо спеціальна, якась там географічна та історична, окремо художня. Є ще радянські письменники, яких я не читала і навіть не знаю, хто вони такі. А взагалі я люблю розставляти книги за кольором корінців, щоб красиво поєднувалися»[6].

У 2014 році, як режисерка в Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра поставила виставу «Жіноча логіка».

У 2019 році зіграла головну роль Кайдашихи Марусі у виставі «Кайдаші 2.0» у Дикому театрі, а також донну Ельвіру у виставі «Дон Жуан. Коктейль» у Київському академічному театрі «Актор»[7].

У вересні 2024 року за результатами конкурсу на заміщення вакантних посад увійшла до складу трупи Державного підприємства «Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка» в якості артиста драми ІІ категорії[8].

Поставлені вистави

Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
  • «Мене немає» за п'єсою В. Сігарева «Сонечка повертаються на небо» (перший акт), 2011
  • «Жіноча логіка» А. Крима, 2014

Ролі в театрі

Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
  • Тетяна — «Мене немає (Пізно залякувати…)» за п'єсою Л. Проталіна «Отже вона звалася, Тетяною» (другий акт), 2011
  • Шмідт — «Безхребетність» І. Лаузунд, 2012
  • Жінка — «Вечір з гарненькою та самотньою» О. Єрнєва, 2013
  • Феліція — «З коханими не розслабляйтеся», за п'єсою «Випадковий дотик» Д. Керр, 2014
  • Секлита Пилипівна Лимариха — «ГолохвастOFF», за мотивами п'єси М. Старицького «За двома зайцями», 2019
Театр «Срібний острів»
  • Естрела Хогенгарден — «Татуйована роза» Т. Вільямса, 2004
  • Надя — «Детектор лжи» В. Сігарева, 2010

Ролі в кіно

Нагороди та номінації

  • Театральна премія «Київська пектораль» у номінацію «Найкращий режисерський дебют» з виставою «Мене немає» за п'єсою В. Сігарева «Сонечка повертаються на небо» (2012).

Примітки

  1. Тамара Антропова: Про жизнь в театре и театр в жизни [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Котенок, Вікторія (6 листопада 2021). Акмал Гурезов: «Сцена наділяє мене сміливістю бути самим собою»: Бесіду веде Вікторія Котенок. Журнал “Кіно-Театр” (укр.) (4): 29—32.
  3. «Нас дуже мало, ми не можемо робити те, що не цікаво»: про аматорський театр TheatreRoom. Your Art. 9 листопада 2020. Процитовано 2 квітня 2025.
  4. Антропова Тамара. Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019. [Архівовано 2019-02-27 у Wayback Machine.]
  5. Тамара Антропова - Театр Франка. ft.org.ua (укр.). 11 жовтня 2024. Процитовано 2 квітня 2025.
  6. Тамара Антропова: «Мне хочется съесть эту жизнь здесь, сейчас и как можно больше» [Архівовано 2019-02-27 у Wayback Machine.](рос.)
  7. Антропова Тамара. site.com (укр.). Процитовано 2 квітня 2025.
  8. Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка оголошує результати конкурсу. Міністерства культури та стратегічних комунікацій (укр.). Процитовано 2 квітня 2025.
  9. Валентина Руденко, кінопродюсер: Мама — це українська релігія. Інтерв'ю з України (укр.). 30 листопада 2020. Процитовано 2 квітня 2025.
  10. Тамара Антропова розповіла про свою роль у фільмі Мама | Серіали. www.stb.ua (укр.). 21 січня 2021. Процитовано 2 квітня 2025.
  11. Відповідальність перед глядачем у тисячу разів більша: Тамара Антропова про серіал Мама Продовження | Серіали. www.stb.ua (укр.). 17 лютого 2022. Процитовано 2 квітня 2025.

Джерела


 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia