Антоніо Гарідо Монтеагудо народився в Мадриді, емігрував до Сполучених Штатів Америки у віці чотирнадцяти років і оселився в штаті Массачусетс. Після закінчення своєї освіти він стає актором театру для регіональних постановок. У 1912 році він переїхав до Голлівуду в Каліфорнії, де підписав контракт із студіями Vitagraph.
На початку своєї кінокар'єри Морено грав ролі латинських коханців та інших персонажів латинського походження, таких як Рамон Новарро та Рудольф Валентіно. Спочатку він носив характерні вуса, однак шведський режисер Моріц Стілер вважав, що актор виглядав з ними як італійський офіціант, і попросив їх зголити.
Поява звуку
У кінці 20-тих і на початку 30-тих років появилося звукове кіно і Морено, який говорив із значним іспанським акцентом, почав зазнавати труднощів в англомовних фільмах. Однак, він почав зніматися також у мексиканських кінострічках. Перший звуковий мексиканський фільм «Санта»[es] (1932) був розхвалений критиками як один з кращих мексиканських фільмів епохи.
З середини 1930-х до кінця 40-х років Морено поступово відвойовував своє попереднє становще в голлівудській кар'єрі та знову грав помітні ролі як характерний актор. Зокрема успішними були його роль у класичному фільмі жахів «Істота з Чорної лагуни» 1954 року та роль Еміліо Габрієля Фернандеса і Фігероя у вестерні «Шукачі». Наприкінці 1950-х років Морено завершив свою кар’єру у кінематографі.
Фільмографія
1912 — Невидимий ворог / (An Unseen Enemy) — людина на мості
1918 — Залізний тест / (The Iron Test) — Альберт Бересфорд