Антоній (Стаховський)
Митрополит Антоній (Андрій Георгієвич Стаховський; 1671 (1672), Ріпки Ріпчинська сотня Гетьманської України — 27 березня 1740, Тобольськ) — український релігійний діяч, латиномовний поет, автор панегіріка на честь Гетьмана України Іоанна Мазепи. Архієпископ Чернігівський РПЦ (безпатріаршої), префект Чернігівського колегіуму, митрополит Тобольський та всього Сибіру. Місіонер у Китаї та фіно-угорських країнах західного Сибіру. 1984 — причислений до лику святих Російської православної церкви у сонмі Собору сибірських святих. ЖиттєписНародився в сім'ї священика із шляхтичів. Орієнтовно 1693–1695 рр.. навчався у Київській духовній академії.[1] Під час навчання прийняв чернечий постриг з іменем Антоній.[2] 1699 — був скарбником Чернігівської єпархії. 1700 — намісник чернігівського Борисоглібського монастиря. 1701 — став проповідником Чернігівської єпархії. 1709 — зведений в сан архімандрита і став настоятелем Новгородського Сіверського Спасо-Преображенського монастиря. Еміграція до Московії20 вересня 1713 в Успенському соборі Московського кремля — хіротонія в єпископа Чернігівського із зведенням в сан архієпископа. 7 грудня 1721 прибув до Тобольську. За 20 років перебування у Сибіру багато займався просвітницькою та місіонерською діяльністю серед корінних народів Югри — хантів та мансі. Місіонери скеровувалися Антонієм до Камчатки також до Китаю. Для проповіді християнства в Китаї 1725 при Вознесенському монастирі в Іркутську була відкрита російсько-монгольська школа. У Тобольську розширив слов'яно-російську школу, ввів у ній викладання латинської мови, підняв загальний рівень освіти, збільшив термін навчання до шести років. У результаті учнів стало більше. До кінця його правління нараховувалося двісті шістдесят п'ять церков, чотирнадцять чоловічих та жіночих монастирів. При ньому вперше у Сибіру на Тагільському заводі для Софійського собору був відлитий великий дзвін на 1011 пудів. Помер у віці біля 70-ти років. Похований у Софійському соборі Тобольську. Після нього залишилася обширна бібліотека, яку пізніше придбав для Тобольської семінарії митрополит Антоній (Нарожинськиий). Твори
За вказівкою митрополита Антонія і під його керівництвом у 1716-му був зроблений переклад з латинської «Історії» Тита Лівія. Примітки
Джерела та література
Посилання
|