|
Антоній Болеслав Добровольський
Антоній Болеслав Добровольський (пол. Antoni Bolesław Dobrowolski; нар. 6 червня 1872, Дворшовиці-Костельні — пом. 27 квітня 1954, Варшава) — польський геофізик, метеоролог, науковий дослідник. Творець окремої галузі знань — кріології. ЖиттєписНародившись у нужденній сім'ї, він із 12-річного віку, бувши учнем гімназії у Варшаві, заробляв собі на прожиток, навчаючи молодших школярів. Його причетність до нелегальної політичної діяльності поляків обернулася трирічним строком ув'язнення на Кавказі, але через два роки він утік у Швейцарію,[4] де почав здобувати вищу освіту, а ще через рік, у 1895, опинився у Бельгії, де вступив в університет у місті Льєж[5]. Ще бувши студентом біології, фізики та хімії Льєзького університету[6], взяв участь у Бельгійській антарктичній експедиції (1897—1899) як помічник метеоролога. Спочатку Генрик Арцтовський, який відав фізичними спостереженнями, безуспішно переконував командира експедиції Адрієна де Жерлаша взяти його з собою, але коли їхньому кораблю «Бельжика» довелося повернутися в Остенде на ремонт, а судновий лікар і один матрос звільнилися, з Добровольським підписали контракт на роботу матросом. Одначе вже в березні 1898 року його значний науковий внесок спонукав де Герлаша офіційно клопотатися за нього. Тоді ж експедиційний корабель «Бельжика» затерло льодами у морі Беллінсгаузена; учасники експедиції провели першу, тринадцятимісячну зимівлю в Антарктиді[7]. Таким чином, Добровольський разом з Арцтовським були першими, хто провів цілорічні метеорологічні та гідрографічні спостереження Антарктики. Крім того, він вивчав кристалографію льоду та світлові явища в льодових хмарах. Ці дані дозволили йому написати монументальний трактат про кристалографію льоду та снігу. Він також автор єдиної оригінальної польської праці про полярні експедиції. Після повернення з Антарктики він отримав у Бельгії стипендію на вивчення своїх вислідів, працював у бельгійському полярному бюро у Брюсселі[8] а також співробітничав із Жоржем Лекуантом у Королівській обсерваторії Бельгії.[5][9][10] 1907 року на хвилі амністії для політичних емігрантів, оголошеної царем Миколою II, повернувся у Польщу, де пропрацював учителем до 1914 року. З 1914 до 1917 року був науковим стипендіатом у Швеції, де вів дослідження атмосферного льоду та кристалографії льоду. 1917 року повернувся у Варшаву. Працював у польському освітньому відомстві. У 1927—1929 рр. був директором Державного метеорологічного інституту. З 1929 до 1949 року очолював Товариство геофізиків. Був ініціатором створення Варшавської сейсмологічної обсерваторії. Керував польськими науково-дослідними роботами протягом другого полярного року (1932—1933). Згодом організував наукову експедицію на острів Ведмежий[6]. Окрім геофізичних досліджень Добровольський займався також педагогікою. З 1927 до 1938 року був професором загальної педагогіки Вільного польського університету[11], в 1946—1954 роках — професором педагогіки Варшавського університету. З 1952 року був дійсним членом Польської академії наук[12]. Природодослідник і гуманістОкрім природничих наук, Антоній Добровольський захоплювався гуманізмом і філософією[13]. Критично ставився до вкладу польської наукової думки у світові здобутки світу минулих століть[14]. Наголошував на необхідності суспільної просвіти та фінансування наукових досліджень. Мав негативне ставлення до будь-яких релігій, називаючи їх магіомістикою. Вважав, що за пізнавальністю вони є нічого не вартими вигадками[15]. Увічнення пам'ятіНа його честь названо неробочу польську дослідницьку станцію в оазі Бангера, острів в архіпелазі Палмера, пік і льодовик на острові Кінг-Джордж[9][16], а також вулицю у варшавському районі Бемово[17]. Публікації
Див. такожПримітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
