Антоненко Олексій Касьянович
Олексій Касьянович Антоненко (10 (23) лютого 1911 — 25 липня 1941) — радянський льотчик-винищувач, учасник боїв на Халхін-Голі, Радянсько-фінської та Великої Вітчизняної воєн, в роки Великої Вітчизняної війни — заступник командира 1-ї ескадрильї 13-го винищувального авіаційного полку 61-ї винищувальної авіаційної бригади ВПС Червонопрапорного Балтійського флоту, Герой Радянського Союзу[1] (14.07.1941), капітан . БіографіяНародився 23 лютого 1911 року в селі Васьковичі Російської імперії, нині в межах м Вітебська. Закінчив школу ФЗУ . Працював слюсарем залізничного депо в місті Дно Псковської області, потім — помічником машиніста паровоза. У РККА з 1929 року. Закінчив Єйську школу морських льотчиків і летнабов. Служив в ній інструктором. Член ВКП (б) з 1932 року. У 1939 році на річці Халхін-Гол в 40 повітряних боях в складі групи збив 6 японських літаків. Потім служив в 13-му винищувальному авіаційному полку (10-я змішана авіаційна бригада, ВПС Балтійського флоту). Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років. Учасник Другої світової війни. В липні 1941 року відзначився при обороні півострова Ханко. За 34 дні боїв збив 11 літаків супротивника (1 — тараном). 14 липня 1941 року Олексію Антоненку присвоєно Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[2]. Загинув 26 липня 1941 року під часи посадки в аеропорту ханковского аеродрому Тяктоме[3][4][5]. Похований на площі перед Будинком флоту, поряд з могилою Героя Радянського Союзу І. Д. Борисова. Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia