Антологія Планудова

«Антологія Планудова»
АвторМаксим Плануд Редагувати інформацію у Вікіданих
Мовадавньогрецька мова Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпоезія Редагувати інформацію у Вікіданих
Видано1290 Редагувати інформацію у Вікіданих
Видання Планудова антології, почате Бохом в 1795 році і завершене Леннепом в 1822 році

Планудова антологія (англ. Planudean Anthology) — збірник грецьких епіграм та поезій у 7 книгах, складений у Візантії (дата закінчення роботи — 1299) ченцем Максимом Планудом (звідси її назва), що включає близько 2400 епіграм (бл. 15 000 рядків). Основою антології стала велика збірка Костянтина Кефала, відомий з кінця XVI ст. у пізнішій переробці як Палатинська антологія.

До віднайдення останньої Планудова антологія була єдиним джерелом знань про грецьку епіграму. Плануд опустив у ній еротичні епіграми, зате додав 338 епіграм, яких не було в Палатинській антології і які у виданнях нового часу складають XVI книгу — так званий Appendix Planudea.

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia