Анконське маркграфство
Анконська або Анконітанська марка (італ. Marca Anconitana або Anconetana) — середньовічна прикордонна марка Священної Римської імперії з центром у місті Анкона, згодом у Фермо, а відтак у Мачераті. Назва Анконської марки збереглася в назві сучасної італійської області Марке, яка є скороченням італійської назви Marche di Ancona і територія якої приблизно відповідає території колишньої Анконської марки. ІсторіяМарка була утворена імператором Генріхом IV близько 1090 року з Марки Фермо та південної частини візантійського Пентаполіса як прикордонна територія Італійського королівства Священної Римської імперії[1]. Спочатку нова марка називалась за іменем свого першого маркграфа — Марка Гвернера (marca Guarnerii)[2]. З моменту створення марки, між імперією і Папами Римськими точилися суперечки щодо прав і юрисдикції в марці. У 1173 році імперська армія під командуванням Крістіана Майнцського вторглася в Марку незважаючи на пропапський опір, організований графинею Болтрудою Франжіпані. У 1177 році Папа Олександр III визнав марку спільним феодом імперії та папства, назвав марку «частково належною імперії, але значною мірою церкві»[3]. Марка остаточно перейшла під владу Папської держави під час понтифікату Інокентія III у 1198 році. Спочатку нею керував папський представник, якого звали ректором. Ректори Анкони, як і ректори інших папських провінцій, підпорядковувались генеральному ректору, який підпорядковувався безпосередньо Папі Римському. Під владою папства марка мала три міста з населенням понад 10 000 осіб. Крім самої Анкони, це Асколі-Пічено та Фермо[4]. У 1357 році провінція була реорганізована папською конституцією Constitutiones Sanctæ Matris Ecclesiæ. Тепер марка протягнулась уздовж адріатичного узбережжя на північ аж до Урбіно з містами Лорето, Камерино, Фермо, Мачерата, Озімо, Сан-Северино та Толентіно. Згідно з біографією Франциска Ассізького Поля Сабатьє «Дорога до Ассізі», після смерті Франциска Анконська марка стала прихистком для духовних францисканців (італ. Fraticelli). Правителі
МаркізиРід «Маркізів Естенських» (італ. Marchesi d'Este) започаткований в 1039 році Альберто Аццо II, маркграфом Міланським. Ім'я «Есте» пов'язане з містом, звідки родом родина, Есте. У 1209 році Аццо VI став першим «Маркізом Феррарським», і титул перейшов до його нащадків, а Естенський маркізат був делегований молодшій гілці роду. Пізніше були також створені маркізати Модени і Реджо.
Примітки
Джерела
|