Андрій Ярославич
Андрій Ярославич (1222 — † 1264) — третій син великого князя Ярослава Всеволодовича, князь Суздальський, у 1250—1252 роках великий князь Володимирський. БіографіяУ 1247 році, після смерті батька, Андрій разом з братом Олександром (Невським) поїхав до Волзької Орди, а звідти в Монголію до великого хана Гуюка, який дав Андрієві ярлик на велике князівство Володимирське. 1250 року Андрій одружився з Устиною — донькою Короля Русі Данила Романовича та став його союзником. У Владимирі Андрій князював недовго. 1251 р. за підтримки військ Батия новим великим ханом став Мунке, 1252 р. Олександр (Невський) з'їздив на Дон до Сартака, сина Батия, зі скаргою на брата Андрія, що той не за старшинством отримав великокняжий престол і не сповна платив ханові данину. Так Олександр отримав ярлик на велике князівство, а проти Андрія були висунуті звинувачення у зраді Орди та скеровано військо під проводом Неврюя. Він зустрів їх під Переяславлем, був розбитий. Спершу шукав порятунку в Новгороді, а згодом утік до Швеції. 1256 р. Андрій Ярославич повернувся на батьківщину і був прийнятий Олександром, який помирив його з ханом і дав уділ Городець і Нижній, а згодом Суздаль. По смерті Олександра (Невського) († 1263) знову добивався великого князівства, але хан Берке надав перевагу наступному брату — Ярославові. ДітиУ Андрія та його дружини Устинії Данилівни було троє синів:
Примітки
Джерела
Посилання
|