Андрющенко Микола Федотович

Андрющенко Микола Федотович
Народився25 липня 1920(1920-07-25) Редагувати інформацію у Вікіданих
Іванівка, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Українська СРР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер17 січня 1971(1971-01-17) (50 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняБайкове кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдержавний діяч, журналіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКиївський політехнічний інститут (1946) і Факультет міжнародних відносин Київського університету (1950) Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяВКП(б) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» орден «Знак Пошани» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР Заслужений працівник культури УРСР

Микола Федотович Андрющенко (нар. 25 липня 1920(19200725), село Іванівка, тепер Голованівського району Кіровоградської області — 17 січня 1971, місто Київ) — український радянський діяч, журналіст, директор Радіо-телеграфного агентства України (РАТАУ). Член Ревізійної Комісії КПУ у 1966—1971 роках.

Біографія

Народився у селянській родині. Закінчив середню школу, навчався в Київському політехнічному інституті.

Служив у Червоній армії, учасник радянсько-німецької війни. Після важкого поранення був демобілізований.

У 1946 році закінчив Київський політехнічний інститут.

Член ВКП(б) з 1947 року.

У 1950 році закінчив факультет міжнародних відносин Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Під час навчання обирався парторгом курсу, членом партійного бюро факультету міжнародних відносин.

У 1950—1951 роках — завідувач відділу редакції комсомольської газети. У 1951 році працював редактором відділу журналу «Наука і життя». У 1951—1953 р. — відповідальний секретар журналу «Сучасне і майбутнє». У 1953 році — відповідальний редактор пропаганди Українського комітету радіоінформації. У 1953—1954 р. — знову завідувач відділу редакції комсомольської газети.

У 1954—1960 роках — інструктор, завідувач сектора газет відділу пропаганди і агітації ЦК КП України.

У 1960—1963 роках — заступник директора Радіо-телеграфного агентства України (РАТАУ).

У 1963 — січні 1971 року — директор Радіо-телеграфного агентства України (РАТАУ).

Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Нагороди

Посилання

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia