Андрюки (станиця)

станиця Андрюки
рос. Андрюки
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Краснодарський край
Муніципальний район	Мостовський район
Поселення	Андрюківська сільська рада
Код ЗКАТУ:	03 233 804 001
Код ЗКТМО:	03633404101
Основні дані
Час заснування	1861
Населення	3 000 (2008)
Поштовий індекс	352567
Телефонний код	+7 86192
Географічні координати:	44°07′25″ пн. ш. 40°50′12″ сх. д.
Влада
Адреса	http://andryki.my1.ru
Вебсторінка	andryki.my1.ru
Мапа
Андрюки Андрюки

Андрюки — станиця в Мостовському районі Краснодарського краю, центр Андрюківського сільського поселення.

Станиця розташована на правому березі річки Мала Лаба, при впадінні у неї правої притоки Андрюк, навпроти селища міського типу Псебай, у гірсько-лісовій зоні краю.

На кшталт Тамані і Виселок, Андрюки — одна з небагатьох станиць краю, сучасна офіційна назва не закінчується на -ская, а збігається з розмовної формою.

Історія

Станиця заснована в 1861 році під назвою Андрюківська (у деяких документах Андрюкська), входила у Майкопський відділ Кубанської області.

1882 року за станицею Майкопського повіту Кубанської області було закріплено 17890 десятин землі, налічувалось 121 дворове господарство та 131 будинок, у яких мешкало 976 осіб (496 чоловічої статі та 480 — жіночої), існували православна церква, школа для хлопчиків, 2 лавки, питний заклад, 5 млинів[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1532 осіб (801 чоловічої статі та 731 — жіночої), з яких 1524 — православної віри[2].

Джерела

• Сайт станиці Андрюки

Примітки

1. рос. дореф. Кубанская область. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1882 года. Сборникъ свѣдѣній о Кавказѣ, томъ VIII. Изданъ Кавказскимъ статистическимъ комитетомъ под редакціею редактора комитета, Н. Зейдлица. Тифлисъ. 1885, (код 5131)
2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 3-34. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)