Андрусяк Іван Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андрусяк.
Іван Андрусяк
Народився28 грудня 1968(1968-12-28)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (56 років)
Вербовець, Косівський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР[1]
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет, дитячий письменник, перекладач, письменник, літературний критик
Сфера роботипоезія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих, проза[2] Редагувати інформацію у Вікіданих, дитяча та підліткова літератураd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих, перекладацтво[d][2] Редагувати інформацію у Вікіданих і літературна критика[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Сайт: dyskurs.narod.ru Редагувати інформацію у Вікіданих
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Іва́н Миха́йлович Андруся́к (28 грудня 1968, Вербовець Косівського району Івано-Франківської області) — поет, дитячий письменник, прозаїк, літературний критик, перекладач.

Життєпис

Закінчив філологічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту, Академію державного управління при Президенті України, а також Університет Північного Лондона (The University of North London).

Увійшов у літературу на початку 1990-х як учасник літературного угруповання «Нова дегенерація», до якого також входили Степан Процюк та Іван Ципердюк.

З 1993 — член Національної спілки письменників України.

З 2007 по квітень 2014 працював літературним редактором видавництва Грані-Т. З травня 2014 — головний редактор видавництва «Фонтан казок».

У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[3]

Від січня 2023 — керівник редакції художньої літератури для дітей видавництва Навчальна книга — Богдан.

Член Українського ПЕН.

Мешкає в містечку Березань.

Творчість

Критика вважає його одним із чільних поетів покоління «дев'ятдесятників». Прихильник герметичного поетичного дискурсу, творча еволюція — від неомодерністських, декадентських мотивів ранньої творчості до символічно-асоціативного письма, витриманого в рамцях неомодерного світовідчуття, але класичної поетичної форми. Виробив власну впізнавану поетичну манеру, базовану на метафоризмі («Андрусяк пише метафорою, якої нема» — Т. Девдюк, «Критика»), яку критика називала «плаваючою семантикою» (А. Дністровий, «Книжник-review»).

Проза Івана Андрусяка характеризується як «густа» символічна метафорика з активним використанням діалектів. Тематично автор досліджує психологію людини в символічно-межових ситуаціях на матеріалі Гуцульщини 1940–50-х років.

У 2000-х рр. активно виступав як літературний критик (часописи «Книжник-review», «Книжковий огляд», «Кур'єр Кривбасу», «Кальміюс», «Березіль», «Сучасність» та ін.), аналізуючи здебільше поезію й обстоюючи моральні принципи в літературі та розмежування «високого письменства» й «попси». 2007 року повістю «Стефа і її Чакалка» входить у дитячу літературу, яка, нарівні з поезією, за кілька років стає провідною у творчості письменника.

Твори

Поетичні збірки

Проза

  • Вургун (К.: Діокор, 2005, до книжки увійшли повість-метафора «Реставрація снігу», новела «Шарґа», роман-новела «Вургун»).

Переклади

  • Анжей Бурса. Усмішка горлом: вибрані вірші. Пер. з пол. І. Андрусяка (К.: Нова дегенерація, 1999)
  • Едвард Естлін Каммінґс. Тюльпани й димарі: вибрані вірші. Пер. з англ. І. Андрусяка і К. Борисенко (Хмельницький-Київ: Видавництво Сергія Пантюка, 2004)
  • Анна Політковська. Друга чеченська. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Діокор, 2004)
  • Марина і Сергій Дяченки. Дика енергія: роман. Пер. з рос. Лесі Ворониної та І. Андрусяка (Вінниця: Теза, 2006)
  • Марина і Сергій Дяченки. Олена й Аспірин: роман. Пер. з рос. І. Андрусяка (Вінниця: Теза, 2006)
  • Чарльз Діккенс. Різдвяна пісня в прозі. Пер. з англ. І. Андрусяка (у зб. «Різдвяні історії». К.: Школа, 2006)
  • Наташа Ґузєєва. Жила собі Оленка. Повість. Пер. з рос. І. Андрусяка (Л.: Видавництво Старого Лева, 2007)
  • Юлія Ґаланіна. Троє з Міста. Повість. Пер. з рос. І. Андрусяка (Вінниця: Теза, 2008)
  • Валерій Панюшкін, Міхаїл Зиґарь, за участі Іріни Рєзнік. Газпром: нова зброя Росії. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Факт, 2008)
  • Валерій Куклін. Місячний дракон. Повість для дітей. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2008)
  • Сєрґєй Махотін. Страшна зброя. Оповідання для дітей. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2008)
  • Марина та Сергій Дяченки. Крило. Повісті. Пер. з рос. І. Андрусяка і О. Буценка (К.: Грані-Т, 2008)
  • Генрі Лайон Олді. Розповіді очевидців, або Архів нагляду сімох. Повісті. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2008)
  • Міхаїл Яснов. Життя видатних тварин. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2008)
  • Міхаїл Яснов. Неслухняний дідусь. Вибрані вірші для дітей. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2008)
  • Томас Стернз Еліот. Котознавство від Старого Опосума. Поезії. Пер. з англ. І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2008)
  • Святослав Лоґінов. Билиця про казкового звіра. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2009)
  • Наталія Ґузєєва. Як Петрик П'яточкин слоників рахував: оповідання. Пер. з рос. І. Андрусяк. (К.: Махаон-Україна, 2009)
  • Віталій Ґубарєв. Королівство кривих дзеркал: повість-казка. Пер. з рос. І. Андрусяк. (К.: Махаон-Україна, 2009)
  • Юрій Коваль. Пригоди Васі Куролєсова: повість. Пер. з рос. І. Андрусяк. (К.: Махаон-Україна, 2009)
  • Наталія Ґузєєва. Петрик П'яточкин і веселий гармидер: оповідання. Пер. з рос. І. Андрусяк. (К.: Махаон-Україна, 2010)
  • Лев Толстой. Народні оповідання. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2010)
  • Генрі Лайон Олді. Шлях меча: роман. Пер. з рос. І. Андрусяк. (Вінниця: Теза, 2010)
  • Ірина Пивоварова. Про що думає моя голова. Оповідання й повісті. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Махаон-Україна, 2010)
  • Юрій Коваль. П'ять викрадених монахів. Повість. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Махаон-Україна, 2010)
  • Ганна та Петро Владимирські. Хлопчик, якого подарували цуцику. Повість. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2011)
  • Андрей Хадановіч. Таткові нотатки. Вірші. Пер. з білоруської І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2011)
  • Марина Аромштам. Коли відпочивають янголи. Повість. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2011)
  • Юлія Ґаланіна. Пригоди кухарчука Бублика. Повість. Пер. з рос. І. Андрусяка (Вінниця: Теза, 2011)
  • Леонід Сорока. Кишеньковий дракон. Вірші. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2011)

Дитяча література

З 2005 року Іван Андрусяк звертається до дитячої літератури — в часописах, альманахах і антологіях друкуються вірші, які згодом увійшли до книжки «М'яке і пухнасте» (2010); а 2007 року виходить друком повість-казка для дошкільнят і молодших школярів «Стефа і її Чакалка». У ній автор використовує фольклорний образ Ча́калки — казкової істоти, якою на Слобожанщині й Полтавщині в давнину батьки лякали своїх неслухняних дітей: мовляв, та прийде вночі, забере таку дитину в мішок і понесе в темний ліс. Саме так і стається з героями повісті, які втрапляють у казкову «школу чакалок і бабаїв», де їм дозволено робити все, що заманеться. Письменник описує ці сцени з гумором, проте головну увагу концентрує на дитячій психології, наголошуючи на тому, що добро й любов перемагають неодмінно, й завдяки їм дитина може навіть «перевиховати» казкове страшидло. Дошкільнятам адресовані «Звіряча абетка» (2008) і «Зайчикова книжечка» (2008) — вірші й віршовані казки; а також повість-гра «Хто боїться Зайчиків» (2010), удостоєна першої премії літературного конкурсу «Золотий лелека». Дітям молодшого і середнього шкільного віку адресовані веселі пригодницькі повісті «Сорокопуди, або Як Ліза і Стефа втекли з дому» (2009) і «Кабан дикий — хвіст великий» (опублікована в журналі «Барвінок», листопад 2009 — лютий 2010); а старшокласників зацікавить книжка біографічних оповідань «Іван Андрусяк про Дмитра Туптала (св. Димитрія Ростовського), Григорія Квітку-Основ'яненка, Тараса Шевченка, Ніла Хасевича і Олексу Довбуша» (2008).

Проте сам письменник «головним» своїм дитячим твором вважає невеличку повість «Дядько Барбатко сміється» (побачила світ 2008 року в книжці «Три дні казки»), в якій у формі поетичної казки оповідається дитині про тонкощі людських взаємин, про неповторність кожної людини у світі, про любов і біль, про глибинний зв'язок людини і природи, про красу і складність життя.

Критика, есеїстика

  • Андрусяк І. Літпроцесія: рецензії, есеї, статті (Донецьк: Бібліотека часопису «Кальміюс», 2001)
  • Андрусяк І. Латання німбів: рецензії, есеї, статті (Івано-Франківськ: Тіповіт, 2008, серія «Інша критика»)
  • Андрусяк І. Дуби і леви: вибрана есеїстика (К: Грані-Т, 2011, серія «De profundis»)

Інші видання

  • Андрусяк І., Петренко Є. Блиск і злиденність української націонал-демократії: політологічне есе (К.: Смолоскип, 1999)
  • Мандрівник і риболов. Природа у творчості Володимира Свідзінського та Максима Рильського. Упорядник І. Андрусяк (К.: Факт, 2003 / серія «Текст плюс контекст»)
  • Сучасна українська література (кінця XX — початку XXI ст.): хрестоматія. Упорядкування, передмова, післямова, примітки І. Андрусяка (К.: Школа, 2006)
  • Поети «витісненого покоління». Антологія / Упоряд. текстів та передмова І. М. Андрусяка. — Харків: Ранок, 2009
  • Вибрані твори у двох томах. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2019. Том 1. Фонетика тиші: поезія, проза. Том 2. М'яке і пухнасте: твори для дітей.

Відзнаки

Лавреат першої премії конкурсу видавництва «Смолоскип» (1995), літературних премій «Благовіст» (1996), ім. Бориса Нечерди (2002), журналу «Кур'єр Кривбасу» (2007), першої премії конкурсу творів для дітей «Золотий Лелека» (2008), міжнародної премії «Corona Carpatica» (2010).

Повість Івана Андрусяка «Вісім днів із життя Бурундука» увійшла до престижного щорічного каталогу найкращих дитячих видань світу «Білі ворони 2013» (White Ravens 2013).

Лавреат Корнійчуковської премії 2016 року — першої премії в номінації «Поезія для дітей» — за збірку «Лякація». За цю ж збірку удостоєний відзнаки «Дитячий поет року»[4] від порталу української дитячої книги «БараБука» (BaraBooka) і премії «ЛітАкцент року»[5].

Лавреат премії імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» (2019)[6].

Лавреат премії імені Лесі Українки за книжки «Зайчикова книжечка» і «Третій сніг» (2019)[7][8].

Примітки

  1. ↑ а б https://pen.org.ua/members/andrusyak-ivan-myhajlovych
  2. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia [Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine.] Open Democracy, 06.06.2018
  4. ↑ [1] [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.] БараБука назвала найкращі дитячі, підліткові та родинні книжки 2017 року
  5. ↑ [2] [Архівовано 7 грудня 2018 у Wayback Machine.] «ЛітАкцент року — 2017»: переможці
  6. ↑ [3] [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.] Оголошено імена лауреатів премії імені Якова Гальчевського
  7. ↑ [4] [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.] Визначено лауреатів Премії імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва
  8. ↑ Державний комітет телебачення і радіомовлення України - Визначено лауреатів Премії імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва. comin.gov.ua (ua) . Процитовано 3 травня 2023.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Андрусяк Іван Михайлович

Література

  1. Іван Андрусяк. Поет, прозаїк, літературний критик, перекладач Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — ISBN 978-966-2927-05-6. стор. 6-7