Андре Сальмон народився в Парижі як четвертий син Еміля Фредеріка Сальмона та Софі Жулі Каттіо. виховувався в родині з давніми культурними традиціями; його дід був художником, а батько — скульптором. У 1897–1902 роках він зі своїми батьками мешкав у Санкт-Петербурзі. 1902 року він повернувся до Франції. Тут був призваний до війська, але через кілька місяців після хвороби демобілізувався.
На початку ХХ століття Андре Сальмон вирішив присвятити себе літературі. Він входить у творчі кола літераторів та митців, що групуються навколо Латинського кварталу, відвідує літературні вечори часопису «Ла Плюм». У той час він познайомився з французьким поетом польського походження Мечиславом Гольбергом, а також з Пабло Пікассо, Максом Жакобом та Гійомом Аполлінером. Разом з деякими іншими художниками та поетами Сальмон заснував своє творче об'єднання. 1904 року він оселився в будинку Бато-Лавуар, в якому тоді проживали й працювали Пабло Пікассо, Гійом Аполлінер, Кес ван Донген, Макс Жакоб та інші авангардисти. Серед його друзів були також Амедео Модільяні та Жан Кокто.
Особливу популярність здобули художньо-критичні статті А. Сальмона, в яких він, поряд з такими знавцями мистецтва, як Макс Жакоб, Моріс Рейналь та Карл Ейнштейн, привертав увагу скептично налаштованого читача до нового напряму в культурному житті початку ХХ століття, як кубізм. А. Сальмон не тільки повідомляв про зміст виставок у Паризьких салонах та інших галереях Парижа, але й давав критичні оцінки естетичної цінності та історичної значущості виставлених творів мистецтва. Особливо близькі йому видавалися роботи таких майстрів пензля, як Пабло Пікассо, Фернан Леже, Хуан Ґріс і Жорж Брак. Поряд з Гійомом Аполлінером та Карлом Ейнштейном, Андре Сальмон був одним з перших мистецтвознавців, які звернули увагу на великий творчий потенціал традиційного африканського мистецтва для культури авангарду.
Pierre Berger, André Salmon, Paris, Seghers, coll. Poètes d'aujourd'hui, n. 53, 1956
" André Salmon ", Cahiers bleus , n. 21, Troyes, 1981
Quaderni del novecento francese, n. spécial, Rome, Bulzoni-Nizet, 1987
Polvere di Storia: André Salmon giornalista, 1936–1944, Marilena Pronesti, Roma, Bulzoni editore, 1996
" André Salmon ", Jacqueline Gojard dans Dictionnaire de poésie de Baudelaire à nos jours (dir. Michel Jarrety), Paris, PUF, 2001
André Salmon, poète de l'Art vivant, actes du colloque organisé par le laboratoire Babel les 2-3-4 avril 2009 à Toulon et Sanary, textes réunis par Michèle Monte avec la collaboration de Jacqueline Gojard, La Garde, USTV, Faculté des Lettres et Sciences Humaines, Laboratoire Babel, coll."Var et poésie", n. 8, 2010
