Військову кар'єру розпочав 1732 року в ранзі корнета (заставника) гусарського полку. Брав у 1734 році участь у війні за польський трон. За заслуги під час облоги Філіппсбурга (нім.Philippsburg) у жовтні 1734 отримав ранг капітана. З весни 1737 до осені 1739 року воював на Балканах проти турків-османів; зокрема, його ескадрон у 1738 році посилив позиції імператорських військ у Белграді. Однак війна завершилася поразкою австрійських військ у битві під Гроцьком 23 липня 1739 року. Отримав ранг майора. Після вибуху війни за трон Монархії Габсбургів у 1740 році брав у ній участь, воюючи в Сілезії. В січні 1742 року став підполковником. У 1774 році отримав звання польового маршала.
Генерал Гадік — командувач військ, які зайняли Галичину та Володимирію після першого поділу Польщі.[3] Андрей Гадік — наступник першого губернатора Антона фон Перґена, який на доручення імператора склав «Меморіял» — опис краю, єдиний історичний документ про тодішню Галичину — і вручив його імператору Йосифу ІІ після його прибуття 6 серпня 1773 до Львова.[4]
Помер у Відні 12 березня 1790, був похований у власному маєтку Футог,[5] який отримав у 1763 році (нині містечко неподалеку від міста Новий Сад, автономний край Воєводина, Сербія).
Сім'я
Дружина — княжна Марія Тереса Ліхновська (пол.Maria Teresa Lichnowsky). Донька — Анна Марія (1743—1803), придворна дама короля Польщі Станіслава Августа Понятовського. Була дружиною князя Єжи Марціна Любомирського, з яким познайомилася під час його ув'язнення в Буді, а взяли шлюб у липні 1765 року в Германштадті. Чоловіку після того, коли внаслідок його участі в Барській конфедерації загинули піддані Монархії Габсбургів, заборонили в'їзд на її територію.[6]
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 15 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)