| Анджей Валігурський |
|---|
| Andrzej Waligórski |
|---|
  |
| Ім'я при народженні | пол. Andrzej Jan Waligórski |
|---|
| Народився | 20 жовтня 1926(1926-10-20)[1][2]
Новий Торг, Малопольське воєводство |
|---|
| Помер | 10 травня 1992(1992-05-10)[1] (65 років)
Вроцлав, Республіка Польща
·інфаркт міокарда |
|---|
| Поховання | Ґрабішинський цвинтарd |
|---|
| Країна |  Республіка Польща |
|---|
| Національність | поляк |
|---|
| Місце проживання | Коропець
Городок
Вроцлав
Львів
Явор |
|---|
| Діяльність | поет, письменник, сатирик, поет-пісняр, актор озвучування, комік, водолаз, гонщик у раллі, мечник, новеліст, кіноактор, автор радіопостановок, артист кабаре |
|---|
| Галузь | письменник , сатира[3] , слова пісніd , поезія[3] , пісня[3] , радіопостановка[3] і кабаре[3] |
|---|
| Знання мов | польська[3][4] |
|---|
| Заклад | Radio Wroclawd |
|---|
| Членство | Армія Крайова (1945) |
|---|
| Magnum opus | Rycerzed , Studio 202d , Dreptakiadad , Dreptakowiskod , Docent Basset. 12 prac Herkulesa Miziakad , Błędny rycerzd , Rycerze i ich dziwne przygody w czasie szwedzkiego potopud , Wieczór autorskid , Wierszykid і Jesień idzied |
|---|
| Батько | Bolesław Waligórskid |
|---|
| Мати | Janina Waligórskad |
|---|
| Брати, сестри | Anna Waligórskad |
|---|
| У шлюбі з | Aleksandra Waligórskad |
|---|
| Діти | Marek Waligórskid |
|---|
| IMDb | ID 2763964 |
|---|
| Сайт | waligorski.art |
|---|
|
Анджей Валігурський (пол. Andrzej Waligórski; 20 жовтня 1926, Новий Торг — 10 травня 1992, Вроцлав) — польський актор, поет, сатирик, журналіст, багато років працював на Польському Радіо у Вроцлаві.
Став відомим як автор текстів пісень, що виконав, зокрема, Тадеуш Хила і Олек Кротовський з Малгожатою Зверховською (близько тисячі пісень). Сам себе він часто називав «автором текстів».
Очолював вроцлавський розважальний радіожурнал «Студія 202», з якої постав квартет «Еліта», з яким в подальшому співпрацював.
Створив постать Дрептака, був автором, зокрема «Казочок Бабці Пімпусихи» та популярної передачі «Лицарі», що була складовою радіожурналу «60 хвилин на годину», в якій пародіювалася трилогія Генрика Сенкевича (саме тут звучала пісенька «Гей, шаблі до бою»)
Його вірші публікував на останній сторінці тижневик «Найвищий час». Не був приналежний до жодної політичної партії, певний час був членом Прихильників Демократії.
Помер через серцевий напад. Похований на Грабішинському цвинтарі у Вроцлаві.
Посилання
- ↑ а б в e-teatr.pl — 2004.
- ↑ https://katalog.bip.ipn.gov.pl/informacje/656557
- ↑ а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ CONOR.Sl
.svg){kind=small}
