|
Анантнаг
Анантнаг (кашмірі: अनन्तनाग/ اننتناگ /Anaṁtnāg/, значення обитель джерел та озер, також Ісламабад) — місто та муніципалітет в окрузі Анантнаг території Джамму та Кашмір (Індія). Довго було другим за величиною в штаті, останнім часом дуже зросла площа. Вважається торговим та фінансовим центром Кашмірської долини. Центр однойменного округу[2]. ЕтимологіяСтародавні міфи свідчать, місцевість отримала назву «Анант Наг», оскільки Пан Шива на своєму шляху до Амарнатху залишав на дорозі свої речі і на місці міста він зняв із себе й поклав на землю безліч змій, які мешкали на Шиві. Місто згадано у Бгаґавад-Ґіті[3]. Стародавні легенди згадують стародавній клан Нага і Пишачів. Можливо, наги та пишачі колись справді населяли ці місця та ворогували з ведичними аріями. Місто також називали Каш'яптешвара і пов'язували з ріші Каш'япою. Про друге ім'я можна дізнатися із літописів Кашміру. Ісламабадом місто назвав Іслам Хан[en] — губернатор Кашміру при моголах 1663 року н. е., але вже за правління магараджі Гулаба Сінґха місту повернули колишню назву Анантнаг, яка давно прижилася в народі. «Анант» означає «численний» у санскриті та «нага» — «джерело» у кашмірській мові. І люди почали вважати, що Анантнаг означає «численні джерела». У місті справді є джерела Наг Бал, Салак Наг та Малік Наг. Складно сказати, яка з гіпотез правильна, але Стейн і Кальхана свідчили, що джерела в центрі міста були священним місцем для мешканців околиць, а в Нілмат Пурані йдеться про поклоніння джерелам Анантнага. ІсторіяАрхеологи свідчать, що за 5000 років до н. е. на місці міста існувало поселення та ринок. Цей факт робить Анантнаг одним із найдавніших міст регіону. Святі місцяДжерела Анантнангу та релігійна толерантністьВ Анантназі багато джерел. Одне джерело називається Індер. Є два сірчаних джерела та багато з прісною водою. Найпопулярніші — Наг Бал, Салак Наг та Малік Наг. Наг Бал витікає з підніжжя пагорба. Вода стікає в басейн, стіни якого вкриті каменем, а над ним ростуть чинари. Поруч із цим басейном стоять релігійні споруди індуїстів, сикхів і мусульман, що є прикладом релігійної толерантності в Кашмірі. Інший символ терпимості — мечеть Баба Давуд Кхакі, у дворі якої розташований маленький індуїстський храм. Серед мечетей міста одна стоїть поблизу мавзолею кашмірського святого Ріші Мало, молитви якого завадили Акбару вторгнутися в Кашмір (вперше). Це місце шанують усі кашмірці, незалежно від віри. СвятилищаКашмір — земля святих, у Кашмірській долині живуть суфії та муні, і Анантнаг не виняток. Місто є важливим релігійним центром для кашмірських конфесій і славиться своїми святилищами. Прочани відвідують гробниці святих у цьому окрузі і кажуть, що відчувають наближення до Всемогутнього. Деякі святині є також важливими історичними пам'ятками. Знамените святилище Анантнага — Хазрат Баба Гайдер Раші (Ра). Його однаково шанують індуїсти та мусульмани і тисячі вірян відвідують його. Інші найвідоміші святилища: Амарнат Джі, Девібал, Гаутам Наг, Верінаг, Нала Наг, Вітаста, Маттан, Баван, Ума Деві в Ума Нагрі, Нагданді, Домтабал Астхапан, Кхана Барнайн Тріпорсундарі Астхапан Девсар, Госвамі Гунд Ашрам, Гуддар Астхапан, Лок Бхаван, Свамі Мірза, Как Астхапан Хангулгунд, Дурга, Шива Бхагваті біля Акінгама, Кулвагіширі Астхапан Кулгам, Ліддар С'яндгал Астхапан, Трисандх'я Астхапан, Гаурі Храм біля Пахалгама, Шиллаграм Храм. Також відоме святилище є біля озера Решіс — Реші Малу (Анантнаг), останній великий ріші визначив тут місце відпочинку Аламда-ай-Кашмір (Прапороносець Кашміру), Шейх Нур-уд-Дін Ріші передбачив його послідовників. У свята до цих святилищ стікається багато людей. ХрамиВважають, що в Анантназі 7 храмів (комплекс Анантнаг Бгаван): два шиваїстських храми, один Радга-Крішна Мандір, один Дурґи, один храм Ґанеші, храм Сіта-Рами, храм Ханумана, чотири Дхармашали (будинок для відпочинку паломників) та одна храмова школа. Поза комплексом, але в місті розташовані ще три стародавні храми — Девібал, храми Шиви біля Най Басті та біля Хара Мохалла. Ці три спалено та пошкоджено. Індуїсти Кашміру в лютому 1986 року відбудували їх за активної допомоги губернатора Джамму та Кашміру магараджі Джага Мохана. Обидва шиваїстські храми нещодавно[коли?] постраждали від пожежі. Історично значущі місцяАнантнаг, як і вся долина, має довгу та бурхливу історію. Шарль фон Гюгель[en], під час відвідин Кашміру 1835 року, виявив тут споруди могольської доби. Давні споруди, крім храму Мартанд, не збереглися, а археологічних розкопок ще не проводять[уточнити]. Хоча з історії відомо про будівництво в регіоні при Лалітадітьї, брахман-імператорі Кашміру, і царі Авантіварман з Авантіпура (по дорозі Анантнаг-Срінагар), але зараз він цих споруд збереглися лише руїни. Мартанд — храм СонцяПрекрасний Мартанд — найважливіший археологічний об'єкт регіону. Його вражаюча архітектура показує колишню міць Кашміру та його вічну славу. Храм збудував магараджа Лалітадітья у VIII столітті. Мартанд — це те, що збереглося від минулого Кашміру, навіть могольські будівлі часів Джаханґіра дуже занепали в наші дні. Мартанд розташований (33°44′44″ пн. ш. 75°13′13″ сх. д. / 33.7456817° пн. ш. 75.2203792° сх. д.) за 9 км на північний схід від Анантнага. ГеографіяАнантнаг розташований (33°44′ пн. ш. 75°09′ сх. д. / 33.73° пн. ш. 75.15° сх. д.[4]) на висоті 1600 метрів над рівнем моря, за 53 км від Срінагара. Місто складається з трьох районів або містечок Віз Анантнаг, Кханабал, Маттан та шести малих поселень. Основне населення живе в центральних районах. У старому місті райони Нагбал, Малікнаг, Кадіпора, Чині Човк, Доні Пава, Сарнал Бала, Джангладманді, старий Порт Кханабал, центральний Мартанд і Дангапора та кілька сіл: Хаджі Дантер, Мір Дантер тощо. У новому місті квартали: С. К. Колоні, Лайзбал, Анчідора, Ікбалабад, Пош Біхал Колоні, Фісілабад, Мумін-Абад, Гарнаг, Султан Бах-ай-Рум, Шах, і між старим та новим містом квартали Ашшджипора, Найбасті, Батпора та Мір Базаар. До міста прилягають поселення Ванпох, Діалгам, Фатахпара, Новгам, Сір, Фетех, університетське містечко Гарх та NH 44 на півночі та сході. Біля міста три потоки Арапат, Бренгі та Сандран зливаються в річку Вет (Джелам). Після впадіння потоку Лідар нижче від міста, річка стає судноплавною, раніше річка слугувала дорогою до інших міст. Відстань до сусідніх міст: Ачхабал — 9,7 км, Кокарнаг — 23 км, Верінаг — 27 км, Пахалгам — 39 км і Срінагар — 53 км. КліматМісто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 23.2 °C (73.8 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 3.6 °С (38.4 °F).[5]
ЕкономікаРозвинуті різні ремесла. Тут виготовляють кашемірові шалі, килими габбех і намдах (килим урду). ДемографіяЗа індійським переписом 2001 року: населення — 183 437 осіб. Чоловіків — 55 %, жінок — 45 %. Грамотність — 79 % (вище ніж по країні — 59,5 %); з них 84 % чоловіків та 79 % жінок. 10 % — молодші від 6 років. За переписом 2011 року в місті проживало 158 785 осіб[6]. СпортАктивний туризм. Пахалгам потенційне місце для каное та водних лиж. Водні екскурсії на шикарах річкою Джелам. Ару (58 км) та Пахалгам (45 км) відвідують туристи, альпіністи та рибалки. Серед місцевих жителів популярні крикет та футбол. Анантнаг батьківщина багатьох хороших гравців у крикет та футбол, зокрема й професійних. КультураВиконавчі види мистецтва включають:
Медицина
ОсвітаУ місті багато початкових, середніх і вищих середніх шкіл. З вищих навчальних закладів слід виділити такі:
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
