Як виняток, після смерті чоловіка отримала титул принцеси Великої Британії. Одна з двох членів королівської сім'ї Великої Британії (іншою була королева-мати Єлизавета), яка прожила понад 100 років.[6]
Раннє життя
Маєток Барнвелл МанорГерцог і герцогиня Глостер зі своїми двома синами Вільгельмом (стоячи) і Річардом в Канберрі
Аліса Кристабель Монтегю-Дуглас-Скотт народилася 25 грудня 1901 року в Монтегю-хаус у Вестмінстері, в одному з районів Лондона. Її батьком був Джон Монтегю-Дуглас-Скотт, 7-й герцог Баклю і 9-й герцог Квінсберрі, матір'ю — леді Маргарет Бріджмен.[7] Леді Аліса по лінії батька була нащадком англійського короля Карла II. Новонародженій дали друге ім'я Кристабель на знак того, що вона народилася у переддень Різдва.[8] Аліса більшу частину дитинства провела в маєтках родини в різних регіонах Великої Британії.[9][10][11]
Шлюб
У серпні 1935 року Аліса побралася з принцом Генрі Великобританським, герцогом Глостерським.[12][13] Він був третім сином короля Георга V і його дружини королеви Марії Текської. Він був братом короля Едуарда VIII і Георга VI, а також дядьком королеви Єлизавети II. Генрі і Аліса одружилися 6 листопада 1935 року у Букінгемському палаці. Проведення весілля було заплановано у Вестмінстерському абатстві, але 19 жовтня помер батько нареченої, стан короля також був дуже важким. Весілля вирішили провести у більш вузькому колі. Серед гостей на весіллі були присутні король і королева, сестра леді Ангела Скотт, племінниця леді Елізабет Скотт, Клер Філіппс, Енн Хокінс, племінниці чоловіка принцеси Єлизавета і Маргарет Йоркські, двоюрідна сестра чоловіка леді Маргарет Кембриджська.[14] Через два місяці 20 січня 1936 року король Георг V помер. Королем став брат Генрі — Едуард.
Спочатку подружжя жило в Олдершоті, де її чоловік проходив військову службу. Після зречення у грудні 1936 року короля Едуарда VIII Генрі залишив службу і став більше часу приділяти громадським обов'язкам.[15] Подружжя почало проживати у Сент-Джеймському палаці в Лондоні, а у 1938 році придбали маєток Барнвелл Манор у Нортгемптонширі. У шлюбі народила двох синів:
Вільям Глостерський (18 грудня 1941 — 28 серпня 1972) — загинув в авіаційній катастрофі, одружений не був;
З 1945 по 1947 Аліса з чоловіком жила в Канберрі, столиці Австралії, де він був призначений генерал-губернатором. Герцогиня Глостерська була полковницею близько десятка полків Великої Британії, серед яких Шотландський полк Borderers. Нортгемптонширский полк, Другий Англійський східний полк, Королівський полк Англії, полк Королівських гусар, Королівський Ірландський Рейнджерс-полк.
Подальше життя
28 серпня 1972 року її старший син Вільям загинув в авіаційній катастрофі. Спадкоємцем став молодший син Річард.
10 червня 1974 року її чоловік помер. Після його смерті королева Єлизавета II дала своїй тітці титул Її Королівська Високість Аліса, герцогиня Глостер, а також, як виняток, надала їй титул принцеси Великої Британії, який раніше отримували лише принцеси за народженням.
У 1981 році були опубліковані мемуари принцеси, Спогади принцеси Аліси, герцогині Глостер. У 1991 році вона випустила книгу знову, як Спогади про дев'яносто років. У 1994 році через фінансові проблеми принцеса Аліса переїхала з маєтку Барнвелл Манор в Кенсінгтонський палац, де стала жити з сином і невісткою. У 1999 році було оголошено, що принцеса Аліса більше не може виконувати громадські обов'язки за межами Кенсінгтонського палацу.
У грудні 2001 року вона разом з родиною відзначала свій сторічний ювілей. Це був останній публічний вихід герцогині Глостер (а також останній вихід принцеси Маргарет, сестри королеви Єлизавети II, яка помре 9 лютого 2002 року). Після смерті у віці 101 року королеви-матері Єлизавети, принцеса Аліса стала найстарішим членом британської королівської сім'ї.
21 серпня 2003 року герцогиня Глостер стала найстарішим членом британської королівської сім'ї за всю історію.
Аліса Глостерська померла 29 жовтня 2004 року у сні в Кенсингтонському палаці. Її похорон відбувся 5 листопада в каплиці Святого Георгія у Віндзорі. Похована поряд із чоловіком і старшим сином на королівському цвинтарі Фрогмор. У жалобній процесії взяла участь королева Єлизавета II та інші члени королівської родини.[20][21]
Титули та нагороди
Подружжя на австралійській марці, 1945
Титули
25 грудня 1901 — 5 листопада 1935: Леді Аліса Монтегю-Дуглас-Скотт
6 листопада 1935 — 10 червня 1974: Її Королівська Високість Герцогиня Глостерская
10 червня 1974 — 29 жовтня 2004: Її Королівська Високість Принцеса Аліса, герцогиня Глостер
.svg){kind=small}
