Алім

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Алім (значення).
Алім
Алим
Україномовний постер № 2
Жанрдрама, вестерн, бойовик
РежисерГеоргій Тасін
СценаристМикола Бажан
Іпчі Умер
У головних
ролях		Хайрі Емір-Заде
Олександр Арбо
Асіє Емір-Заде
Іван Арбенін-Падохін
В. Колпашніков
ОператорМихайло Бельський
Володимир Лемке
ХудожникРоберт Шарфенберґ
КінокомпаніяВУФКУ Ялта
Тривалість2855 хв.
Мованімий (російські інтертитри)
КраїнаСРСР
Рік1926
IMDbID 8785262

«Алі́м» (рос. Алим) — український радянський німий чорно-білий фільм про боротьбу кримськотатарського селянина Аліма з багатіями у XIX столітті. Фільм знято у 1926 році на 2-й фабриці Держкіно у Ялті Всеукраїнського кінофотоуправління. Прем'єра фільму відбулася 16 серпня 1926 в Москві та 30 листопада 1926 в Києві.[1]

Сюжет

Алім — кримськотатарський селянин, який бореться зі свавіллям багатіїв у XIX столітті. Сюжет фільму базується на легенді про «кримськотатарського Робін Гуда» — Аліма Айдамака, перетвореній 1925 року на п'єсу кримськотатарським поетом, режисером і драматургом Іпчі Умером.

На шкіряній фабриці Алі-бая працює селянин Алім. Протестуючи проти нелюдських умов праці, він підбурює працівників до бунту. Для придушення повстання прибуває загін казаків. Алім з товаришами тікає в гори. Його ім'я наводить жах на поміщиків, мурзів та чиновників. Проти кримськотатарського Робіна Гуда влада знов відправляє війська…[2]

Знімальна група

В ролях

  • Хайрі Емір-Заде — Алім;
  • Олександр Арбо — начальник поліції;
  • Асіє Емір-Заде — Сарра;
  • Іван Арбенін-Падохін — Ібрагім Мурза;
  • В. Колпашніков — Алі-бай;
  • Г. Маринчак — Роджен;
  • О. Наровський — Петренко;
  • Б. Гончаров — Мурза Бат.

Зйомки

Україномовний постер № 1 1926 року зроблений художником Я. Леусом

Зйомки фільму за сценарієм українського поета-авангардиста Миколи Бажана розпочалися восени 1925 року, коли політика коренізації в республіках СРСР спричинила запит на національні сюжети[2].

Стрічка знімалася на Чатир-Дазі та Ай-Петрі до кінця літа 1926 року. Зйомки консультував директор кримського національного музею.

Реліз

Прем'єра фільму відбулася 16 серпня 1926 року у Москві та 30 листопада 1926 в Києві.[1] Один з україномовних плакатів до фільму намалював Я. Леус. Фільм зажив широкої популярності й 1927 року був експортований до Берліна та Парижа.

1935 року фільм було перемонтовано й випущено в прокат в новій редакції.

Заборона та знищення

Таємним розпорядженням «Українфільму» від 21 квітня 1937 року № 700/р стрічку було заборонено до показу, а копії знищено.[2]

Відновлення

У 2014 році на відкритті фестивалю «Німі ночі» в Одес і відбулася прем'єра відреставрованої стрічки як присвята 70-річній депортації кримськотатарського народу.

Джерела та примітки

  1. ↑ а б Алім [Архівовано 18 березня 2020 у Wayback Machine.]. vufku.org, 2020
  2. ↑ а б в «В Одесі покажуть кримськотатарський бойовик 1920-х років» [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.]. istpravda.com.ua, 2014/06/12

Посилання