Емір-Заде Хайрі Османович
Хайрі́ Осма́нович Емі́р-Заде́[1] (крим. Hayri Osman oğlu Emir-zade, 5 жовтня 1893, с. Дерекой, Таврійська губернія, Російська імперія — 17 лютого 1958, м. Баку, Азербайджанська РСР) — кримськотатарський актор театру та кіно. Народний артист Кримської АРСР (1923). БіографіяНародився в 1893 році в селі Дерекой (нині в межах Ялти) Ялтинського повіту Таврійської губернії. Початкову школу закінчив у Ялті, потім навчався живопису в Санкт-Петербурзі, шоферській справі в Харкові[2]. Є відомості про те, що Емір-Заде деякий час здобував освіту в Одеській торговельній школі. Був різносторонньою людиною: малював, писав вірші, співав, танцював. З 1921 року був учасником Ансамблю пісні і танцю Ялтинської філармонії. У 1923—1924 роках працював у Кримськотатарському театрі в Сімферополі, грав головні ролі[1] в виставах «Таїр», «Зоре», «Богатир Янгора», «Богатир Ненкеджан»[3]. У 1923 році став першим, хто отримав звання Народного артиста Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки. 1926 року знявся в головній ролі в фільмі «Алім» за п'єсою Іпчі Умера (режисер Георгій Тасін, автор сценарію Микола Бажан). Ця стрічка, знята на Ялтинській кіностудії, є байопіком про легендарного кримськотатарського героя, захисника бідняків. Головну жіночу роль у фільмі зіграла дружина актора, Асіє Емір-Заде[3]. З 1932 року знімався в Баку на студії «Азеркіно». У 1944 році під час насильницької депортації кримських татар Хайрі Емір-Заде було виселено з Криму[1]. Після цього його акторська кар’єра різко обривається[3]. Він майже не знімається, заробляє на життя чоботарством[1]. Актор помер 17 лютого 1958 року в Баку в бідності, його могила втрачена[3]. Фільмографія
Пам'ятьІменем актора названо вулицю в м. Сімферополь і в мікрорайоні Ісмаїл-Бей (м. Євпаторія). Примітки
Література |