Алікорто целебеський

? Алікорто целебеський
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Мухоловкові (Muscicapidae) Рід: Целебеський алікорто (Heinrichia) Mearns, 1905 Вид: Алікорто целебеський
Біноміальна назва
Heinrichia calligyna (Mearns, 1905)
Підвиди
(Див. текст)
Посилання
Вікісховище: Heinrichia calligyna Віківиди: Heinrichia calligyna ITIS: 560359 МСОП: 103866279 NCBI: 758443

Аліко́рто целебеський[2] (Heinrichia calligyna) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Ендемік Індонезії. Це єдиний представник монотипового роду Целебеський алікорто (Heinrichia).

Опис

Довжина птаха становить 17,5 см. Будова тіла кремезна, крила і хвіст короткі. Самці мають повністю темно-синє забарвлення, на винятком двох невеликих білих плям біля основи хвоста. У самиць також перед очима є біла пляма, гузка рудувато-коричнева, горло і верхня частина грудей мають рудувато-коричневий відтінок, решта нижньої частини тіла сірувато-синя. Райдужки червоні, дзьоб чорний, лапи сіруваті[3].

Підвиди

Виділяють три підвиди:[4]

• H. c. simplex Stresemann, 1931 — гори на півночі Сулавесі;
• H. c. calligyna Stresemann, 1931 — гори на півдні центрального Сулавесі (зокрема, гора Рантемаріо);
• H. c. picta Stresemann, 1932 — гори на південному сході Сулавесі.

Поширення і екологія

Целебеські алікорто є ендеміками острова Сулавесі. Вони живуть в густому підліску вологих гірських тропічних лісів. Зустрічаються на висоті від 1500 до 3500 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими дрібними безхребетними, яких шукають серед опалого листя і моху.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Heinrichia calligyna.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Clement, Peter (2016). Robins and Chats. Bloomsbury Publishing. с. 198—199. ISBN 978-1-4081-5597-4.
4. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 червня 2022.