|
АлюсилАлюси́л (Alusil®) — це заевтектичний алюмінієвокремнієвий сплав, що містить близько 78% алюмінію і 17% кремнію[1][2] (марка сплаву AlSi17Cu4Mg або A390). Цей сплав був розроблений у 1927 році компанією «Schweizer & Fehrenbach» з Баден-Бадена[3] і у подальшому удосконалювався компанією «Kolbenschmidt»[2][4], особливо у плані технологій його переробки та оброблення. Зазвичай сплав використовувався для нанесення як покриття на стінки циліндрів, а згодом для лиття під низьким тиском блоків циліндрів двигунів внутрішнього згоряння[5]. Цей сплав і технологію його обробки було доведено до досконалості європейськими автовиробниками (Mercedes-Benz, BMW, Porsche, Audi) і у 1980— 90-х роках технологія була запроваджена на серійних моделях авто з використанням методу лиття під низьким тиском. Якщо глянути на шліф цього сплаву під мікроскопом, видно, що сплав не є однорідним: на фоні алюмінію видно темні острівці кремнію. Оброблене дзеркало такого циліндра своїми властивостями буде нагадувати хонінговане чавунне: моторна олива на ньому буде затримуватися, але не в борозенках від хона, а між виступаючими з алюмінію острівцями кристалів кремнію. Ці острівці, крім того, забезпечують необхідну твердість і створюють потрібну пару тертя «стінка блока — поршень». Тим не менше, чутливість таких блоків до перегрівання та якості мастильних матеріалів є високою — такі двигуни вимагають високої культури експлуатації й обслуговування, а їх температурним режимом повинна керувати електроніка. Сплав знайшов застосування, наприклад, в автомобільних двигунах:
Див. такожПримітки
Посилання
|