Альціон папуанський

? Альціон папуанський
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes) Родина: Рибалочкові (Alcedinidae) Рід: Чорнодзьобий альціон (Todiramphus) Вид: Альціон папуанський
Біноміальна назва
Todiramphus nigrocyaneus (Wallace, 1862)
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Halcyon nigrocyanea
Посилання
Вікісховище: Todiramphus nigrocyaneus Віківиди: Todiramphus nigrocyaneus ITIS: 692691 МСОП: 22683282 NCBI: 1651844

Альціо́н папуанський[2] (Todiramphus nigrocyaneus) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Мешкає на Новій Гвінеї та на сусідніх островах.

Опис

Довжина птаха становить 23 см, вага 51-57 г. Обличчя чорне, тім'я сине, горло біле. у самців забарвлення нижньої частини варіюється від рудого до темно-синього, на нижній частині грудей біла смуга. У самиць живіт білий.

Підвиди

Виділяють три підвиди:[3]

• T. n. nigrocyaneus (Wallace, 1862) — острови Салаваті^[en] і Батанта, захід і південний захід Нової Гвінеї;
• T. n. quadricolor (Oustalet, 1880) — острів Япен, північ Нової Гвінеї;
• T. n. stictolaemus (Salvadori, 1876) — південь і південний схід Нової Гвінеї.

Поширення і екологія

Папуанські альціони мешкають на Новій Гвінеї, за винятком сходу і внутрішніх районів, а також на сусідніх островах Салаваті^[en], Батанта і Япен. Вони живуть в підліску вологих тропічних лісів, поблизу річок і озер, на болотах і мангрових заростях. Живляться рибою, ящірками і крабами.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція папуанських альціонів становить від 2500 до 10000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Todiramphus nigrocyaneus. Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 12 квітня 2022.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.