Альфред РеньїАльфред Реньї (угор. Rényi Alfréd; 20 березня 1921, Будапешт, Угорщина — 1 лютого 1970, Будапешт, Угорська Народна Республіка) — угорський математик. ЖиттєписНародився в Будапешті в родині інженера-механіка Артура Реньї (до політики мадяризації імен — Розенталь, 1894—1950)[8] і Барбари Александер (1899—1947). Онук філософа і літературного критика Бернарда Александера[en] (справжнє ім'я Александер Маркус, 1850—1927), племінник психоаналітика Франца Александера[en]. Навчався в Будапештському університеті, після закінчення якого 1944 року призваний на обов'язкову для чоловіків єврейського походження роботу в примусовому трудовому таборі[en], звідки втік незадовго до депортації. До закінчення війни переховувався в Будапешті, тоді як його батьків інтерновано в гетто. Здобув докторський ступінь в Сегедському університеті; від 1949 року — професор Дебреценського університету; засновник Математичного інституту в Будапешті, який нині іменується Математичним інститутом Альфреда Реньї[en], де працюють близько 70 математиків; основні праці з теорії ймовірностей, теорії інформації, комбінаторики й теорії графів; у теорії інформації ввів спектр ентропій Реньї (однопараметричний), узагальнення ентропії Шеннона і розходження Кульбака — Лейблера, які породжують спектр індексів різноманітності і призводять до спектру фрактальних розмірностей; написав 32 статті спільно з Палом Ердеш, у найвідоміших із яких уводиться модель Ердеша — Реньї випадкових графів. Відомі цитати
Публікації
Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia