Алтин-Депе
36°51′29″ пн. ш. 60°25′57″ сх. д. / 36.85791667° пн. ш. 60.432375° сх. д. Алтин-Депе — городище бронзової доби (2300—1900 до Р. Х.), виявлене на південному заході Туркменістану. Займало площу 25 га. Місто виникло на основі місцевої землеробської громади. Було обнесене фортечним муром з саману та прямокутними сторожевими вежами. У центрі поселення знаходився храм-зіккурат шумерського виду із зображенням голови бика. Артефакти (вироби зі слонової кістки, печатки, фаянсові намиста) свідчать про тісні зв'язки поселенців з носіями Хараппської цивілізації. Глиняні статуетки свідчать про існування колісного транспорту. При розкопках Алтин-Депе виявлені знаки, що нагадують протоеламськю та протошумерськю піктографію, а також Хараппську писемність. Культура поселення занепадала без слідів зовнішнього впливу. В III тисячолітті до Р. Х. в двох центрах ранньоміських цивілізації на півдні Середньої Азії — Алтин-Депе і Намазга-Тепе — проживало від 5000 до 10 000 осіб. [2] ГосподарствоЖителі поселення займалися поливним землеробством і скотарством (верблюдарство). Зберігало своє значення полювання. Високої майстерності досягало ремесло. Зовнішній вигляд носіївАнтропологічно жителі Алтин-Депе були європеоїдами середземноморської раси. Мовна приналежністьНауковці припускають про приналежність творців культури до протодравидських мов[3]. Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алтин-Депе |