Алофа́н[7] (грец. αλλοφανης — той, що виявляється іншим) — мінерал, водний силікат алюмінію непостійного складу, одночасно осаджений колоїд глинозему і кремнезему, блакитнуватого або зеленуватого відтінку, який часто помилково вважали за мідну руду. Вперше описаний у 1816 році[8].
Загальний опис
Формула: m•Al2O3 n SiO2 p H2O.
Містить (%): Al2O3 — 40,5; SiO2 — 23,8; H2O — 35,7. Часто містить Fe2O3 (до 0,8% в фероалофані), домішки MgO, СаО, К2O, Na2O, CuO, ZnO, P2O5, СО2, SO3. Аморфний.
Густина 1,87±0,20.
Твердість 3,0—3,5.
Колір блакитний, зелений, білий. Дуже крихкий. Гіпергенний. Ізотропний.
Зустрічається в зонах окиснення рудних родовищ (свинцево-цинкових, мідних та ін.) і в корі вивітрювання разом з галуазитом, хризоколою, кварцом, карбонатами. В Закарпатті зустрічається серед гідротермальних мінералів на ртутних родовищах[9].
Різновиди
Розрізняють:
- алофан-евансит (суміш алофану з еванситом);
- алофан залізний (відміна алофану з Подольска, Московської області, яка містить 25 % Fe2O3);
- алофан-опал (суміш алофану з варисцитом);
- алофан фосфористий (відміна алофану, яка містить до 8 % Р2О5), алофан-хризокола (суміш алофану з хризоколою).
- меліт — різновид алофану; за прізв. італ. геолога Р. Мелі (R.Meli), M.F.Zambonini, 1899.
- розумовськіт(н) «нім. Razoumowskin»[10][11] — синій і зелений алофан — названо на честь українського геолога Розумовського Григорія Кириловича (1759—1837), який вивчав цей мінерал.
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ а б Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 17. — ISBN 978-966-360-463-3.
- ↑ Hausmann, J.F.L. and Stromeyer, F. (1816) Über Silberkupferglanz und Allophan. Göttingische Gelehrte Anzeigen 2, 1251-1253.
- ↑ Є. А. Лазаренко. По вулканическим Карпатам: Путеводитель. — Ужгород: Карпати, 1979 — 96с.
- ↑ Rasumowskin
- ↑ https://www.mindat.org/min-46949.html
Література
Посилання