Публічно підтримує дії російської армії.[5] Фігурантка бази даних центру «Миротворець» як особа, яка незаконно відвідувала окупований Росією Крим, свідомо порушуючи державний кордон України[6]. 2 лютого 2022 року додана до санкційного списку Канади.[7] 7 січня 2023 року додана до санкційного списку України.[8]
Біографія
Народилася 20 січня 1952 року в Ростові-на-Дону, РРФСР, СРСР.
Дід по батькові — Григорій Мінаєвич Саркісов, музикант, бухгалтер-ревізор, Баку. Бабуся по батькові — Марія Іванівна Саркісова, домогосподарка, мати сімох дітей, Баку. Дід по матері — Михайло Якович Калінін, взуттєвик із Ташкента. Бабуся по матері — Анна Яківна Калініна, перукарка з Ташкента. Батько — Олександр Григорович Алєгров (15 квітня 1915 — 24 травня 1994)[9] — режисер, актор, заслужений артист РРФСР, АзССР. Мати — Серафима Михайлівна Сосновська (нар. 26 жовтня 1923)[10] — акторка, співачка.[11]
батько Лали Георгій (1971—1972) — баскетболіст з Баку, помер. Ірина зізнається, що шлюб був помилкою, вона одружилася на зло своєму першому коханню[14][15]
Володимир Блехер (кінець 1970-х) — художній керівник ансамблю «Молоді голоси», в якому працювала Ірина[15][16]
Володимир Дубовицький (1984/85-1990) — продюсер, музикант. Був бас-гітаристом в ансамблі Оскара Фельцмана «Вогні Москви» (Ірина — солісткою), керівником групи Давида Тухманова «Електроклуб». У 1990 році Ірина залишає групу та розлучається з В. Дубовицьким, дружиною якого незабаром стає Тетяна Овсієнко[14][15][16]
Ігор Капуста (1994—2000) — танцюрист з її колективу, були повінчані в 1994 році (офіційно в РАГСі шлюб не оформлювався)[14][15][17].
Донька — Лала Аллєгрова (нар. 1972) — режисерка естрадних та масових видовищ, закінчила Російську академію театрального мистецтва, режисерський факультет (майстерня Олексія Гарнізова)[18] Онук — Олександр II (нар. у вересні 1995)[18].
На початку 1980-х Ірина Аллегрова підробляла тим, що пекла вдома торти, тістечка та інші солодощі. Вона не залишає надію відкрити невелику кондитерську з домашньою випічкою[19].
Поширена інформація про те, що нібито справжнє ім'я співачки Інеса Климчук, не відповідає дійсності[20].
Кар'єра
Своїм першим учителем музики та естрадного вокалу Аллегрова вважає М. Магомаєва, який не раз бував у домі Аллегрова в Баку під час гастролей[21].
На початку 1980-х Ірина Аллегрова та Ігор Тальков беруть участь у постановці музично-поетичної композиції-мюзиклі Теодора Драйзера «Сестра Керрі» на музику Раймонда Паулса в музичному театрі Маргарити Терехової[22].
Пісня «Озеро надії» призначалася для Ірини Аллегрової. Однак автор пісня Ігор Ніколаєв, віддав її Аллі Пугачовій, творчо приревнувавши Ірину до Віктора Чайки, пісню якого «Транзитний пасажир» Ірина записала в цей же час. Подібний «обмін» хітами між співачками стався ще раз: пісня «Мандрівець» була написана І. Ніколаєвим для А. Пугачової, але співачка відмовилася записувати цю пісню у зв'язку з подіями в особистому житті в той період. У підсумку «Мандрівець» дістався І. Аллегровій та став однією з «візитних карток» співачки[21].
Ірина Аллегрова — піонерка у зйомках відео в Росії, які можна класифікувати як «дітям до 16 не рекомендовано». Кліп на пісню «Транзитний пасажир», знятий в 1993 році Тиграном Кеосаяном, відповідно до сюжету досить відверто демонструє оголені частини тіла співачки. Проте багато років опісля співачка зізналася, що в тих моментах, де починалися найвідвертіші кадри, її замінювала дублерка. Такий же скандальний ефект викликав і наступний кліп, знятий також Т. Кеосаяном в 1995 році, під назвою «Увійди в мене». Кліп не наважився показати жоден телеканал за надмірно відверті сцени з оживаючими сюжетами на полотнах у картинній галереї.
Аллегрова — перша виконавиця романсу «Марні слова», що пізніше прославився у виконанні Олександра Малініна. Романс був записаний як музичний супровід (саундтрек) до радянського серіалу «Слідство ведуть знавці».
Аллегрова в 2000 році у РІА «Новости» зібрала пресконференцію під назвою «Остання відверта розмова з пресою» і оголосила, що припиняє спілкування з пресою на невизначений термін. Після цього вона рідко дає інтерв'ю й тільки перевіреним журналістам, воліючи спілкуватися безпосередньо зі сцени. Продовженням такого кроку стала в тому ж році премія «Золота качка», що вручається за найсумнівніші досягнення в області шоубізнесу та ЗМІ, на якій Аллегрова виступила співведучою.
На думку журналістів, Аллегрова дуже забобонна й саме через це вона забороняє глядачам фотографувати себе під час концертів. З тих же упереджень вона не підходить до тих, хто дарує їй квіти — всі презенти забирають танцюристи з її балету.[23]
З 2006 року директором співачки є її дочка Лала.
Громадянська позиція
Аллегрова публічно висловилася, що підтримує дії російської армії. Тим самим виправдовує дії Росії, які підривають та загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.[5] Фігурантка бази даних центру «Миротворець» як особа, яка незаконно відвідувала окупований Росією Крим, свідомо порушуючи державний кордон України[6].
2 лютого 2022 року додана до санкційного списку Канади.[7] 7 січня 2023 року додана до санкційного списку України.[8]
Дискографія
Сольні альбоми
1991 р. — «Странник мой» (LP): «Не улетай, любовь», «Мой ласковый и нежный зверь», «Верьте в любовь, девчонки», «Как я соскучилась», «Не было печали», «Глупый мальчишка», «Странник», «Фотография 9х12»
1994 р. — «Суженый мой» (CD): «Не улетай, любовь», «Мой ласковый и нежный зверь», «Верьте в любовь, девчонки», «Игрушка», «Свечка», «Как я соскучилась», «Суженый мой», «Бабник», «Не было печали», «Глупый мальчишка», «Странник», «Фотография 9х12», «Младший лейтенант», «Транзитный пассажир»
1994 р. — «Угонщица» (CD) (У 1995 р. і 1997 р. — повторно тиражувався): «Угонщица», «Сквозняки», «Сама», «Над пропастью во ржи», «Ключи», «Войди в меня», «Ты мне нужен», «Золото любви», «Нежданный гость», «Я тебя отвоюю», «Безответная любовь», «Привет, Андрей»
1996 р. — «Я тучи разведу руками» (CD): «Я тучи разведу руками», «Целуй меня», «Ладони», «Любовница», «Занавес», «Медовый месяц», «Ну и пусть», «Девочка по имени Хочу», «Именины черствые», «Вчера», «Свадебные цветы», «Ожидание», «Любишь или нет»
1997 р. — «Императрица» (CD): «Императрица», «Подари эту ночь», «Измена», «Отпусти меня», «Последнее письмо», «Балерина», «Охотник», «Подружка», «Последнее танго в Париже», «Мулен Руж», «Купи девчоночку»
1998 р. — «Незаконченный роман» (CD): «Бабы-стервы», «Остров тысячи поцелуев», «Её высочество», «Весна в раю», «Монолог», «Люблю мужчин», «Капитан», «Я улыбнусь тебе сквозь слёзы», «Повелитель удовольствий», «Не опоздай», «Ночные лилии», «Сударь», «Улыбка папы», «Незаконченный роман» — дует з І. Крутим.
1998 — «Сповідь» (VHS і video CD, Реліз-компанія: студія Анонс, ДЖЕМ Records)
2002 — Інтерактивне віртуальне інтерв'ю (PC CD-ROM/Audio CD, додаток до журналу «Світ зірок»)
2009 — «Сповідь незломленої жінки» (DVD, реліз-компанії: ВАТ «Телекомпанія НТВ», ТОВ «Сі Ді Ленд Медіа»)
Концертні та шоу-програми
1992 — «Не відлітай, любов!» (Перша сольна програма співачки) (5 концертів в СК «Олімпійський»)
1993 — «Концерти на біс» (оновлена версія першої сольної програми) (4 концерти в ГЦКЗ «Росія»)
1994 — «Угонщиця» (прем'єра програми і однойменного диска)
1995 — «Співає Ірина Аллегрова» (концерти на прохання глядачів, Державний Кремлівський палац)
1995 — «Сповідь» (прем'єра в Санкт-Петербурзі в КЗ «Жовтневий»)
1996 — «Я хмари розведу руками» (прем'єра програми з пісень І. Крутого і однойменного диску (6 концертів в ГЦКЗ «Росія»)
1997 — «Я хмари розведу руками» (концерти на біс, оновлена програма, ГЦКЗ «Росія»)
1997 — «Монолог» (спеціальна програма для зарубіжних гастролей)
1998 — «Незавершений роман» (прем'єра другої спільної програми з І. Крутим і презентація однойменного диску (4 концерти в ГЦКЗ «Росія»)
1999 — «Столик на двох» (оновлена програма з пісень І. Крутого представлена в Санкт-Петербурзі в БКЗ «Жовтневий»)
2000 — «Ваша музика» (концерт з пісень нового альбому «Театр» в ГЦКЗ «Росія» в рамках проекту для телеканалу ТВ-6)
2000 — «Бенефіс Ірини Аллегрової» (гала-вистава в ГЦКЗ «Росія» за участю зірок естради, трансляція в прямому ТВ-ефірі)
2001 — «Все спочатку» (презентація програми з пісень нового альбому в РК «Метелиця»)
2002 — «По лезу кохання» (прем'єра програми-трилогії і однойменного диску (3 концерти в ГЦКЗ «Росія»)
2003 — «Ми удвох» (в рамках програми-трилогії «По лезу любові») (2 концерти в Державному Кремлівському палаці в Москві, 2 концерти в Льодовому палаці в Санкт-Петербурзі)
2003 — «Салют, любов!» (В рамках програми-трилогії «По лезу любові») (3 концерти в ГЦКЗ «Росія», 2 концерти в БКЗ «Жовтневий» в Санкт-Петербурзі)
2004 — «Моя зірка» (прем'єра програми приурочена до закладки іменної зірки І. Аллегрової у ГЦКЗ «Росія»)
2005 — «З днем народження!» (Прем'єра ювілейних концертів в РК «Метелиця» і презентація однойменного диска)
2007 — «З минулого в майбутнє …» (прем'єра програми) (2 концерти в Державному Кремлівському палаці в Москві, 2 концерти в КЗ «Жовтневий» в Санкт-Петербурзі)
2008 — «Святкові концерти» (прем'єра оновленої програми до 8 Березня) (3 концерти в БКЗ «Жовтневий» в Санкт-Петербурзі)
2009 — «Святкові концерти» (прем'єра оновленої програми до 8 Березня) (3 концерти в БКЗ «Жовтневий» в Санкт-Петербурзі)
2010 — «Святкове шоу» (прем'єра програми до 8 Березня) (концерт у СК «Олімпійський» у Москві та Льодовому палаці в Санкт-Петербурзі)
2011 — «Не обернуся …» (святкова програма до 8 Березня) (2 концерти в Державному Кремлівському палаці, концерт в Льодовому палаці в Санкт-Петербурзі)
2014 — «На Біс» (прощальний тур, у межах якого проходять концерти як у великих містах СНД, так i у 7 містах Німеччини[24])
2015 — «Перезагрузка . Переродження» (повернення на сцену)
