Алкогольний абстинентний синдром
Алкогольний абстинентний синдром — стан людини із залежністю від алкоголю після раптового припинення вживання алкогольних напоїв, або під час швидкого зменшення дози вживаного алкоголю. Зустрічається на II й III стадії алкоголізму. Тривалість стану, який супроводжується вегетативними, соматичними, неврологічними та психічними порушеннями, що зумовлено стадією захворювання і фізіологією людини[2]. Часто плутається з поняттям «похмілля»[3], що не вірно[4][5]. В англомовній літературі під абстиненцією йдеться просто про утримання (непитущість) (англ. abstinence), і замість поняття абстинентного синдрому використовується «синдром скасування» (англ. withdrawal syndrome)[6]. Залежність від алкоголюЯк пише П. Д. Шабанов, хоча нейронні системи, зачеплені у формуванні залежності, важко виділити, з допомогою процесів скасування можна встановити сам феномен залежності. Відмова від приймання етанолу призводить до похмілля, тривожності, тремору і гіперактивності симпатичної нервової системи, психозів, судоми, порушення сну і навіть смерті[7]. Але повторне приймання алкоголю миттєво пом'якшує вищеозначену симптоматику, що і є головною ознакою залежності, і відрізняє залежність від отруєння (інтоксикації). СимптомиАлкогольний абстинентний синдром розрізняється за стадіями[8]:
Частина симптомів буває схожа з постінтоксикаційним станом (похміллям) здорової людини — спрага, поганий настрій і інші. Але є і відмінність, що полягає у вторинному патологічному потягу, що формується остаточно на II стадії. У наркології розрізняють первинний патологічний потяг і вторинний, що створює непереборне бажання випити, саме існування без алкоголю людині здається жахливим. Стан людини стає необ'єктивним і емоційно забарвленим — запальність, роздратування, агресія та інші. Поступово проявляються й інші вегетативні порушення: пітливість, «ломка», нудота, «сухе» блювання, запаморочення та інші. Якщо абстиненція викликана виснаженням організму, то така людина часто не може здійснювати прості дії (застебнути ґудзик та ін.) Можлива тахікардія та інші пов'язані з серцем ускладнення. Стан людини після припинення запою оцінюється як важкий. Мозок людини в даному стані збуджений. Загальний стан характеризується безсонням з афективними сновидіннями. Хворих супроводжує нетривалий сон («поверхневий»), з кошмарними або реалістичними сновидіннями. Тривожність і тяга до алкоголю збільшуються ближче до вечора і ночі. Тяга до алкоголю стає несвідомою і незворотною, «сліпою»[2]. ЛікуванняОптимальним рішенням є госпіталізація хворого у лікувально-профілактичний заклад, де йому буде надана відповідна допомога. У домашніх умовах, без виклику лікаря-нарколога на будинок, проводяться лише превентивні заходи — вимірювання артеріального тиску, вживання доступних седативних засобів. Примітки
Джерела
Див. також |
Portal di Ensiklopedia Dunia