Александру Ксенопол

Александру Ксенопол
Народився	23 березня 1847(1847-03-23)[1]  Ясси, Румунія[2]
Помер	27 лютого 1920(1920-02-27)[2][1] (72 роки)  Бухарест, Румунія[2]
Поховання	цвинтар Беллу
Країна	Румунія
Діяльність	історик, економіст, письменник, філософ, соціолог, викладач університету
Alma mater	Ясський університет
Заклад	Ясський університет Колеж де Франс
Членство	Румунська академія
Брати, сестри	Nicolae Xenopol^d Filip Xenopol^d
Нагороди	Marcelin Guérin Prize^d (1896)
Александру Ксенопол у Вікісховищі

Александру Ксенопол (рум. Alexandru Dimitrie Xenopol, *23 березня 1847, Ясси — †27 лютого 1920, Бухарест) — румунський історик, письменник, філософ, педагог і соціолог англосаксонського походження. Старший брат політика і письменника Ніколае Ксенопола. Член Румунської академії.

Біографія

Александру Ксенопол народився 23 березня 1847 в Яссах (за іншими даними, 24 березня 1847), син Димитрія Ксенопола, який був англо-саксонського походження.

Після закінчення середньої школи в своєму рідному місті, він вступив до університету з філософії, права і історії (1867–1871), і отримав докторський ступінь у галузі права. Працював в університетах Берліна і Гессена в 1871.

Повернувся додому Ксенопол вступив до магістратури в 1872, працював старшим прокурором суду в Яссах.

У 1878 працює в Департаменті румунської історії в університеті Ясс, проявив себе як учитель, дослідник, редактор, історик.

Як історик, філософ історії, економіст, літературний педагог, юрист, соціолог, професор, викладач, Ксенопол в 1893 був обраний членом Румунської Академії. В період з 1898–1901 став ректором університету Ясс.

1894–1903 та 1906–1908, публікувався в журналі «Архіви», які з'являються в Яссах.

Як учений, за виняткові заслуги в історії, починаючи з 1900, Ксенопол став почесним членом Товариства археології в Брюсселі, а потім отримав таке ж звання в академічному товаристві в Чернівцях в 1901, був обраний членом Міжнародного інституту соціології в 1903, член Академії політичних наук в Парижі (1914) і віце-президент товариства соціології в Парижі (1916).

Помер 27 лютого 1920 в Бухаресті, куди переїхав в 1915.

Творчість

• Despre învăţământul şcolar în genere şi în deosebi despre acel al istoriei, Studii economice (1879).
• Istoria românilor (1879).
• «Російсько-турецька війна» — Războiul dintre Ruşi şi Turci, 2 т. (1880).
• Une énigme historique: les Roumains au Moyen-Âge (Париж, E. Leroux, 1883).
• Teoria lui Rösler (1884).
• Memoriu asupra învăţământului superior în Moldova (1885).
• Edutes historiques sur les peuples roumains (1887).
• Istoria românilor din Dacia-Traiană, 6 томів (1888—1893; 3 видання, т. 1—14, Бухарест, 1925—1930).
• «Михаїл Когелнічану» — Mihail Kogălniceanu (1895).
• Industria mătăsei (1896).
• «Головні принципи історії» — Les Principes fondamentaux de l'histoire (Париж, E. Leroux, 1899; 2 видозмінене видання — La théorie de l'histoire. Des principes fondamentaux de l'histoire, Париж, E. Leroux, 1908).
• La Question israélite en Roumanie (Париж, La Renaissance latine, 1902).
• Politique de races (Рим, Forzani, 1903).
• La Causalité dans la succession (Париж, L. Cerf, 1904).
• Zur Logik der Geschichte (Мюнхен, 1906).
• Der Wertbegriff in der Geschichte (Лейпциг, 1906).
• L'histoire est-elle une science? (Париж, V. Giard et E. Brière, 1908).
• Les Roumains, histoire, état matériel et intellectuel (Париж, C. Delagrave, 1909).
• L'Intellectualité roumaine (Париж, 1912).
• La Causalité dans la série historique, в: Extrait de la "Revue de synthèse historique″ (Абвіль, 1914).

Джерела

• Scrieri ale lui A. D. Xenopol la Universitatea din București: Texte integrale
• Vila «A. D. Xenopol», distrusă [Архівовано 26 вересня 2012 у Wayback Machine.], 4 iulie 2011, Cristinel C. Popa, Jurnalul Național

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Ксенопол Александру // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135