|
Аксакатасай
Аксакатасай, Аксаката[2] або Аксагатасай[3] (узб. Oqsoqotasoy, Оқсоқотасой) — гірська річка (сай) у Ташкентському вілояті, найбільша ліва притока річки Чирчик. Етимологія назвиНазва сая походить від переказів про Аксакате — дослівно, «кульгавого батька». Під цим ім'ям відомий шанований в цьому місці святий, завдяки якому нібито дивовижним чином виникла річка[4][5].   Гідрологічна характеристикаДовжина Аксакатасая становить 48 км, площа басейну, згідно з Національною енциклопедією Узбекистану, дорівнює 453 км²[6], у своїй роботі В. Є. Чуб повідомляє, що площа водозбору вище селища Карамазар в низов'ї дорівнює 456 км² [7]. Середня висота водозбору від селища Карамазар становить 1 840 м. Живлення річки переважно снігове й дощове, через що рівень води зазнає різких сезонних коливань. Річка багатоводна з квітня по червень (особливо в травні), коли витрата води досягає 72,1 м³/с, і маловодна від липня до жовтня, коли вона зменшується аж до 1,1 м³/с[6]. Середньорічна витрата води поблизу селища Карамазар дорівнює 6,14 м³/с, об'єм стоку за рік — 193 млн м³, середній модуль стоку — 13,6 л/с·км², шар стоку — 427 мм/рік[7], за даними 18-річних спостережень (у 1941–1987 роках) коефіцієнт мінливості стоку становить 0,380[8]. Аксакатасай (ліва) і Угам (права) є двома найбільшими притоками Чирчика і єдиними притоками, що не пересихають протягом усього року[9]. Течія річкиАксакатасай починається від злиття водотоків джерельного походження в південно-західній частині Чаткальского хребта поблизу гори Текташ[10]. Вододілом витоків Аксакати й річки Реваште є горбисте плато зі степовою рослинністю — урочище Актахта[2][11]. У верхів'ї являє собою струмок[10], що проходить у вузькій і глибокій тіснині[6]. Спочатку тече на захід, а за горою Чарктау поступово повертає на північний захід[12]. У пониззі, перед впаданням у Чирчик, утворює широку долину[6] з кам'янисто-галечниковим руслом[13]. У районі міста Газалкент перетинається з Паркентським магістральним каналом[12]. Впадає в Чирчик на нижньому б'єфі Газалкентського гідровузла (неподалік, на правому березі Чирчика, розташована залізнична станція Барраж)[6]. В конусі виносу Аксакатасая ведеться розробка і видобуток інертних (нерудних) матеріалів[14]. На берегах річки розташовані населені пункти Тутомгали, Конурдек, Шулдак, Алчали, Учбау, Гіджал, Чехчім, Карамазар[12]. На передгірній рівнині в межиріччі Гальвасая і Аксакатасая побудоване місто Газалкент[3]. Благоустрій2010 року в рамках боротьби з селями й руйнівними паводками проведено роботи з укріплення берегів Аксакатасая, використовуючи фрагменти бетону і каменю. Також проводився ремонт мостів через річку[15][16]. Археологічні пам'яткиУ середньовіччі в гирлі Аксакатасая, на місці сучасного Газалкента, було велике місто, що мало чітко виділену цитадель, Шахрістан (центральну укріплену частину) і рабад (передмістя). Історичні джерела X століття згадують його під назвою Газак або Газал[5].  Палеонтологічна знахідка2013 року в неогенових відкладеннях правого берега Аксакатасая виявлено зуби акули (в період неогену ця теорія була затоплена морськими водами). Знахідку зробили студенти факультету геології Національного університету Узбекистану[17]. Притоки АксакатасаяДеякі притоки Аксакатасая (вказані в послідовності їх впадання): Карангур (права), Текелі (права), Арпатакти (права), Кашкасу (ліва), Коспа (ліва), Кизилбастау (ліва), Нуреката (права), Архит (ліва), Казахсай (права), Бельдерсай (права) , Опашаксай (права), Шимсасай (права), Симчасай (права), Посталісай (ліва)[12][10]. Найбільшими притоками є Бельдерсай і Нуреката (Нурекатасай)[6]. Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
)/K42-093%20%20%20-62.jpg){kind=link}
)/K42-092%20%20%2078-83-86.jpg){kind=link}