|
Айліслі Акрам Наджаф-огли
Акрам Айліслі (азерб. Əkrəm Əylisli; нар. 6 грудня 1937, село Айліс, Ордубадський район, Нахічеванська АРСР, Азербайджанська РСР) — азербайджанський письменник та драматург. БіографіяМати, Лея Алі-кизи була сільською казкаркою, батько Наджаф загинув на фронті, коли Акраму було п'ять років. Після школи закінчив у Москві інститут літератури імені А. М. Горького. Літературну діяльність почав з віршів, а перша повість «Гашам і його зять» вийшла у 1959 році. Популярність Айліслі принесла трилогія «Люди і дерева» (1966—1968 рр.), надрукована всіма мовами республік СРСР і країн Східної Європи. Дія в більшості творів Айліслі відбувається в його рідному селі Айліс (часто ховається під ім'ям Бузбулак). Ідейно Айліслі близький до російських «письменників-деревенщиків», з деякими з яких (Василь Бєлов, Василь Шукшин) письменник був пов'язаний дружніми узами.[1] Акрам Айліслі багато працював перекладачем. Переклав азербайджанською мовою твори Василя Шукшина, Габріеля Гарсія Маркеса, Генріха Белля, Володимира Короленка, Івана Тургенєва, Костянтина Паустовського, Чингіза Айтматова. З 1962 року почав працювати редактором. Спочатку в Азербайджанському державному видавництві. З 1964 року — літературний працівник газети «Комуніст», з 1965 — перекладач в Азербайджанському державному видавництві, з 1968 року — головний редактор видавництва «Гянджлік». З 1969 року працював сценаристом на кіностудії «Азербайджан». У 1971 році Акрам Айліслі — головний редактор сатиричного журналу «Мозалан» (азерб. Mozalan). З 1973 року — головний редактор Державного комітету з питань кінематографії Азербайджану. У 1978—1983 роках працював головним редактором журналу «Азербайджан», в 1988—1989 — секретар Спілки письменників Азербайджану, 1992—2003 роках — директором видавництва «Язичи» («Письменник»). 6 листопада 2005 року був обраний депутатом Міллі Меджлісу (парламент) від Ордубад-Джульфинского виборчого округу № 7. Творча діяльність Акрама Айліслі була відзначена державними нагородами — орденами «Шохрат» («Слава») і «Істіглал» («Незалежність») за видатні заслуги перед азербайджанської літературою і званням «Народний Письменник Азербайджану». «Кам'яні сни»У грудні 2012 року Айліслі опублікував роман «Кам'яні сни» у російському журналі «Дружба народов». Основна сюжетна лінія розгортається в Баку в кінці 1988 — початку 1989 років. У романі описуються вірменські погроми в Баку, а також історія рідного села письменника, Айлісу, вірменське населення якого було вирізано в 1919 році турецькими військами[2]. Після публікації в журналі «Дружба народов» в азербайджанських ЗМІ почалася масова кампанія щодо засудження письменника. Акрам Айліслі був звинувачений у симпатіях до вірмен (відносини між Азербайджаном і Вірменією напружені через Карабаський конфлікт). Обурення проти Айліслі викликало і те, що в книзі автор зображує тільки напади азербайджанців на вірмен, зокрема, погроми в Баку і Сумгаїті, а опис випадків вірменської агресії проти азербайджанців, такі як Ходжалинська різанина, відсутні[3]. Однак, на думку ряду західних ЗМІ, кампанія щодо засудження Айліслі була викликана критикою Гейдара Алієва, присутньої в романі[4][5]. У лютому 2013 в Баку, Гянджі і рідному селі письменника пройшли демонстрації, що супроводжувалися спаленням портретів і книг письменника. Учасники скандували: «Смерть Акраму Айліслі!», «Зрадник!», «Акрам — вірменин!»[6]. Керівництво Спілки письменників Азербайджану заявило про виключення Айліслі зі складу союзу (хоча він сам вийшов з нього ще в 1991 році)[7]. Син і дружина Айліслі були звільнені з роботи[8][9]. Міністерство освіти Азербайджану «на вимогу вчителів» ухвалило рішення про вилучення зі шкільних підручників творів Айліслі[10]. Вистави за п'єсами Айліслі були зняті зі сцен азербайджанських театрів[11]. Депутати парламенту зажадали позбавити Айліслі урядових нагород і перевірити його «генетичний код» на предмет того, чи не є він вірменином[12]. Спікер парламенту Октай Асадов заявив, що «в походженні всіх, хто підтримують Айліслі, є щось підозріле»[13]. Глава Управління мусульман Кавказу шейх-уль-іслам, Аллахшукюр Пашазаде назвав Айліслі «посіпакою» (віровідступником)[14]. Проурядова партія «Сучасний Мусават» оголосила нагороду в 10 тисяч манат тому, хто відріже письменнику вухо[15]. 7 лютого 2013 року указом президента Азербайджану Ільхама Алієва Акрам Айліслі був позбавлений звання «Народний письменник Азербайджану» і державної пенсії[16]. У лютому 2014 року міжнародна група професорів та ректорів університетів висунула Акрама Айліслі на Нобелівську премію миру[17][18][19]. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
