Адольф Вах

Адольф Вах
нім. Adolf Wach[1]
Ім'я при народженні	нім. Adolf Eduard Ludwig Gustav Wach
Народився	11 вересня 1843(1843-09-11)[2]  Хелмно, Марієнвердер^[d], провінція Пруссія^d, Прусське королівство
Помер	4 квітня 1926(1926-04-04)[2] (82 роки)  Лейпциг, Саксонія, Вільна держава Пруссія[2]
Країна	Німеччина[1]
Діяльність	правник, викладач університету, автор
Галузь	правознавство[1][3]
Alma mater	HU Berlin, Геттінгенський університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Кенігсберзький університет
Вчене звання	професор^[d][3]
Знання мов	німецька
Заклад	Тюбінгенський університет, Боннський університет[3], Лейпцизький університет[3] і Ростоцький університет
Членство	Угорська академія наук і Burschenschaft Allemannia zu Heidelberg^d
Посада	таємний радник
У шлюбі з	Lili Wach^d
Діти	Фелікс Вах^d
Медіафайли у Вікісховищі

Едуард-Густав-Людвіг-Адольф Вах (відомий як Адольф Вах[4]; нім. Adolf Wach; 11 вересня 1843(18430911), Кульм, Західна Пруссія (нині Хелмно, Польща) — 4 квітня 1926, Лейпциг) — німецький правник-процесуаліст, професор університетів у Кенігсбергу, Ростоці, Тюбінгені, Бонні і Лейпцигу.

Життєпис

Вах народився в місті Кульм, Західна Пруссія, Королівство Пруссія (Хелмно, Польща) в родині Адольфа Леопольда Ваха (1804—1852), міського казначея Кульма, і Густави Вах, уродженої Сушланд (пом. 1870). Вах склав абітур у 1861 році в гімназії Кульма, після чого вивчав право в Берлінському університеті імені Гумбольдтів, Гайдельберзькому, Кенігсберзькому та Геттінгенському університетах.[4][5]

У жовтні 1865 року він здобув ступінь доктора наук, а в 1868 році удосконалювався у Кенігсберзі.

1868—1869 років працював приват-доцентом з релігійного та цивільного процесуального права в Кенігсберзькому університеті. У 1869 році він став професором цивільного процесуального та кримінального права в Ростоцькому університеті, у 1871 році перейшов в Тюбінгенський університет, а 1872 року в Боннський університет. 1875—1920 років Адольф Вах був звичайним професором кафедри кримінального права, кримінального та цивільного процесуального права в Лейпцизькому університеті. Тут його обирали деканом юридичного факультету в 1878/79, 1885/86, 1890/91, 1894/95, 1900/01, 1908/09 та 1918/19 роках. 1902—1903 років він був ректором Лейпцизького університету.[5]

Вах пішов у відставку в 1920 році і помер у Лейпцигу 4 квітня 1926 року. Його поховали поруч із дружиною в Гштайгвілері, Швейцарія, де він володів заміським шале.[4][6]

Родина

Був одружений з Елізабет (Лілі) Мендельсон (1845—1910), молодшою донькою Фелікса Мендельсона. У них було шестеро дітей[7], їхній син Хуго Вах став професором архітектури та орнаменту в Берлінському технічному університеті.[4] Фелікс Вах, батько Йоахіма Ваха, став юристом і саксонським державним діячем[7][8] . Родина Вах зберегла спадщину Фелікса Мендельсона у колекції листів, меблів та предметів мистецтва.[6][8]

Твори

• De transferenda ad firmarium advocatione, ex VII potissimum cap. X. de jur. patr. (III, 38) (дисертація, 1865)(лат.)
• Die Geschichte des italienischen Arrestprozesses (habil., 1868) (Історія італійських процесів арешту)(нім.)
• Handbuch des deutschen Civilprozessrechts, Leipzig 1885 (Довідник німецького цивільного процесуального права)(нім.)
• Die Beweislast nach dem bürgerlichen Gesetzbuch, Leipzig 1901 (Тягар доказування згідно з цивільним кодексом)(нім.)
• Struktur des Strafprozesses, München 1914 (Структура кримінальної справи)(нім.)[4][5]

Визнання

• Королівський саксонський гехаймрат
• Орден Заслуг (Саксонія)
• Орден Церінгенського лева
• Орден Вендської корони
• Орден Полярної зірки (Швеція)
• Орден Корони Румунії[4]
• Почесний громадянин Вільдерсвіля[6]

Література

• Карпека В. В. Адольф Вах о реформе юридического образования // Право и жизнь. — М., 1925. — Книга 7-8.

Примітки

1. Вах, Адольф // Варлен — Венглейн (БСЭ1) — 1928. — Т. 9. — С. 90.
   d:Track:Q43419636d:Track:Q20078554d:Track:Q43200243
2. Deutsche Nationalbibliothek Record #118770500 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
3. Вах, Адольф // Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньев, Ф. Ф. Петрушевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. Vа. — С. 653.
   d:Track:Q23892901d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q1782723d:Track:Q19908137d:Track:Q4361720d:Track:Q24358462
4. Catalogus professorum Rostochiensium (German) . University of Rostock. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
5. Professorenkatalog der Universität Leipzig (German) . University of Leipzig. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
6. Wach, Thomas (2009). Das Ried seit 1881 (PDF) (German) . Mendelssohn Gesellschaft Schweiz. Архів оригіналу (PDF) за 1 квітня 2022. Процитовано 20 червня 2021.
7. Joachim Wach - Vorlesungen (German) . Ernst Benz. 1963. с. 1. ISBN 3-86583-106-0. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
8. Graul, Johannes (2006). Bausteine einer jüdischen Geschichte der Universität Leipzig (German) . Simon Dubnow Institut für jüdische Geschichte an der Universität Leipzig. с. 288. ISBN 3-86583-106-0. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.