|
Авіаційна ракета   Авіаційна ракета, лету́нська раке́та[1] — різновид авіаційного озброєння, засіб вогневого ураження, що застосовується з літальних апаратів для ураження наземних (морських) і повітряних цілей. Конструктивно авіаційна ракета являє собою снаряд, який має бойову частину (зі звичайним або ядерним зарядом), реактивний двигун, оперення і крила (у крилатих ракет). За бойовим призначенням авіаційні ракети діляться на класи «повітря — поверхня», «повітря — повітря», а по можливості коригування, траєкторії польоту — на некеровані і керовані. Некеровані авіаційні ракети (раніше також називалися реактивними снарядами — PC) зазвичай використовуються для ураження наземних цілей. Найбільшого поширення набули керовані авіаційні ракети, що забезпечують високу ймовірність ураження цілі. Для управління авіаційною ракетою можуть застосовуватися: самонаведення, телеуправління, автономне і комбіноване управління. Авіаційні ракети класу «повітря — поверхня» прийнято поділяти на стратегічні, оперативно-тактичні і тактичні. Стратегічні авіаційні ракети застосовуються стратегічними бомбардувальниками і ракетоносцями для нанесення ударів по об'єктах у глибокому тилу противника. Ці ракети забезпечені або автономною, або комбінованою (автономною і самонаведенням) системою управління. Бойова вага стратегічної авіаційної ракети може становити від однієї до кількох тонн, дальність дії — 1 тис. км і більше. Оперативно-тактичні авіаційні ракети, маючи дальність дії до кількох сотень км, здатні уражати об'єкти, розташовані в оперативній глибині. Застосовуються фронтовими (тактичними) і стратегічними бомбардувальниками і ракетоносцями. В разі необхідності вони можуть бути застосовані для ураження важливих цілей і в тактичній зоні. Бойова вага оперативно-тактичних авіаційних ракет коливається від кількох сотень до 1-2 т і більше. Тактичні ракети призначені для ураження цілей в межах тактичної зони і застосовуються винищувачами-бомбардувальниками, фронтовими (тактичними) бомбардувальниками, штурмовиками і вертольотами. Бойова вага тактичних авіаційних ракет — від кількох десятків до декількох сотень кг, дальність дії — до 100 км. Оперативно-тактичні і тактичні ракети зазвичай забезпечені або системою телекерування, або системою самонаведення, або однією з комбінованих систем (інерційної і телевізійно-командної або інерційної і самонаведенням). Авіаційні ракети класу «повітря — повітря» застосовуються з летальних апаратів для ураження повітряних цілей. Ці авіаційні ракети, як правило, мають одну з систем самонаведення (радіолокаційну, інфрачервону, лазерну тощо). Бойова вага — від кількох десятків до декількох сотень кг, дальність дії — від 5-7 до 100 км. Див. також
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
