Авшаров Юрій Михайлович

Авшаров Юрій Михайлович
Народився	22 грудня 1937(1937-12-22) або 22 листопада 1937(1937-11-22)[1]  Баку, СРСР
Помер	29 січня 2010(2010-01-29) (72 роки)  Москва, Росія
Поховання	Ваганьковське кладовище
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	актор
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Знання мов	російська
Заклад	Московський академічний театр сатири
Роки активності	з 1962
Нагороди
IMDb	ID 0043320

Юрій Михайлович Авшаров (нар. 22 грудня 1937, Баку, Азербайджанська РСР, СРСР — пом. 29 січня 2010, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно, народний артист Російської Федерації (1995), артист Московського академічного театру Сатири (1962—2010).

Біографія

Народився 22 грудня 1937 року в Баку. У 1961 році закінчив театральне училище ім. Бориса Щукіна за фахом «Актор драматичного театру і кіно». Керівник курсу — Володимир Етуш. Почав свою акторську кар'єру на Камчатці, куди потрапив за розподілом після закінчення інституту. З 1962 року працював в Московському театрі сатіри.

Плита колумбарію Ваганьковського кладовища, де знаходиться прах Авшарова.

Вів велику педагогічну роботу. З 1967 року — в театральному училищі імені Бориса Щукіна, професор.

З 1998 року — завідувач кафедри майстерності актора Міжнародного слов'янського інституту імені Г. Р. Державіна.

Проводив майстер-класи на міжнародних семінарах за Михайлом Чеховим в Англії, в Латвії, Берліні, Росії (Раково, Меліхово).

Помер 29 січня 2010 року в Москві. Похований в колумбарії Ваганьковського кладовища, стійка № 7.

У 2012 році була видана книга про Юрія Михайловича Авшарова («Юрій Авшаров. Актор. Режисер. Педагог»), написана його учнями з Щукінського інституту.

Дружина — Наталія Іванівна Нечаєва. Дочка — Юлія Авшарова (1974), Заслкжена артистка РФ.

Творчість

Ролі в театрі

Московський академічний театр сатири

• 1964 — «Жіночий монастир» Володимира Диховичного, Моріс Слобідської. Режисер: Валентин Плучек — Наташин
• 1966 — «Дон Жуан, або любов до геометрії» Макса Фріша. Режисер: Валентин Плучек — Командор
• " Одруження Фігаро " П'єра Бомарше. Режисер: Валентин Плучек — Базиль
• 1970 — «Затюканий апостол» Андрія Макайонка. Режисер: Євген Радомисленскій — Батько
• 1971 — «Звичайне диво» Євгена Шварца. Режисер: Маргарита Мікаелян — Чарівник
• 1972 — «Ревізор» Микола Гоголя. Режисер: Валентин Плучек — Ляпкин-Тяпкін
• 1973 — "Маленькі комедії великого будинку " Григорія Горіна та Аркадія Арканова. Режисери: Олександр Ширвіндт і Андрій Миронов — Юра, чоловік Жені
• 1978 — «Недоросль» Дениса Фонвізіна. Режисер: Олександр Ширвіндт — Стародум
• 1984 — « Вишневий сад» Антона Чехова. Режисер: Валентин Плучек — Перехожий
• 1984 — «Ворон» Карло Гоцці. Режисер: Олексій Левинський — Панталоне
• 1987 — «Комедіант» Джона Осборна. Режисер: Юрій Авшаров — Райс
• 1996 — «Священні чудовиська» Жана Кокто. Режисер: Олександр Вількін — Флоран
• «Приборкання норовливої» Вільяма Шекспіра. Режисер: Валентин Плучек — Греміо
• " Клоп " Володимира Маяковського — посаджений батько
• " Біг " Михайла Булгакова — піп Африкан
• «Орніфль» Ж. Ануя — Дюбатон
• «Тріумф на Тріумфальній»

Студія імені М. Чехова

• «Сторож» Г. Пінтера. Режисер: В. Рудий — Девіс
• «Злочин і кара» Федора Достоєвського. Режисер: Радій Овчинников — Порфирій Петрович

Ролі в кіно

• 1967 — Штрихи до портрету В. І. Леніна — Маметов
• 1969 — Ад'ютант його високоповажності — князь Асланов
• 1973 — Чиполліно — кореспондент (немає в титрах)
• 1980 — Копилка
• 1982 — Ревізор — Ляпкин-Тяпкін
• 1987 — Слідопит — комендант
• 1999 — Поворот ключа — Ісаак
• 2002 — Азазель — Георг
• 2007 — Ліквідація — сідий Грек
• 2008 — Закон і порядок: Злочинний умисел 3 — Костянтин Льовчик
• 2008 — Важкий пісок — Равин
• 2009 — Ісаєв — Рувим

Озвучування мультфільмів

• 1976 — Просто так — Віслючок
• 1990 — Казка — пожежний
• 2004 — Знайомі нашої ялинки — медвідь

Режисерські роботи в театрі

У Театральному інституті імені Бориса Щукіна

• «Село Степанчиково, і його мешканці» Федора Достоєвського
• «Схожий на лева» Рустама Ібрагімбекова
• «Прощавай, зброє» Ернеста Хемінгуея
• " Пігмаліон " Бернарда Шоу, Фредеріка Лоу
• " Одруження " Миколи Гоголя
• «Висока напруга» Андрія Платонова
• «Помпадури і помпадурші» Михайла Салтикова-Щедріна
• " Дурочка " Лопе де Вега
• " Старший син " Олександра Вампілова
• " Прибуткове місце " Олександра Островського.
• " Сон літньої ночі " Вільяма Шекспіра

У Міжнародному Слов'янському інституті

• " Варвари " Максима Горького

у ВДІКу

• « Будинок, де розбиваються серця» Бернарда Шоу
• " Пігмаліон " Бернарда Шоу
• «Вернісаж» — «Казки Мельпомени» за Антоном Чеховим.

У театрі "Студія імені М. Чехова "

• «Літній день, що загубився в жовтні» про Федора Тютчева за п'єсою М. Кругловой
• «Ці два настільки чудові істоти» («Біси» Федора Достоєвського)
• " Борис Годунов " Олександра Пушкіна (спільно з Театром націй)

У театрі Сатири — «Комедія …»

Авторські програми

• «Маленькі трагедії», Олександр Пушкін
• «Дон Кіхот», Сервантес
• «Повернення» (1997), Платонов
• «Про це», Волордимир Маяковський.
• «Карлос Кастанеда», ОРТ (2000) — дон Хуан Матус.

Нагороди та звання

• Орден Дружби (18 квітня 1999 року) — за заслуги в області культури і мистецтва, великий внесок у зміцнення дружби і співпраці між народами, багаторічну плідну роботу[2].
• Народний артист Російської Федерації (1995).
• Заслужений артист РРФСР (1983).

Примітки

1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
   d:Track:Q37312
2. Указ Президента Российской Федерации от 18 апреля 1999 года № 502 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»^[недоступне посилання з Май 2018]

Посилання

• Сайт про Юрія Михайловича Авшарова